0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Видатні діячі середини XIX-XX ст. про вільне, демократичне суспільство (ID:1134454)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Соціологія
Сторінок: 33
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
Зміст ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ 6 1.1. Класики політичної ідеології першої половини XX ст. про громадянське суспільство і правову державу 6 1.2. Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні у другій половині XX ст. 11 РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ XXI СТ. 15 2.1.Володимир Старосольский – соціал-демократичний діяч другої половини 1920-х – 190-х рр. 15 2.2.Сучасні українські вчені про розвиток українського суспільства 23 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми дослідження. Сьогодні в повсякденному житті ми часто стикаємося з порушеннями прав людини, з ігноруванням законів та не виконанням обов’язків – все це є наслідком радянського стримування людського творчого потенціалу, нав’язування стандартів життя, утиск вільного розвитку мови та культури. Отже, щоб боротися за права людини, щоб боротися за демократичну, правову й дійсно незалежну Україну, необхідно вивчати корені сучасних проблем, а також досвід боротьби попередніх поколінь. В умовах активного розвитку української державності, розширення сфер правового регулювання, підвищення ролі законності та правопорядку у забезпеченні соціального прогресу питання правосвідомості громадян, шляхів, форм і засобів її формування набувають особливого значення. Але сьогодні, попри велику кількість проблем, вихід все ж таки є. На нашу думку, розбудова соціальної правової держави і громадянського суспільства передбачає такі пріоритетні напрями розвитку, як політичний, ідеологічний, публічний і економічний. Політичний напрям - закріплення багатопартійності, створення державою на основі закону рівних умов для діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян; заборона будь - якій політичній партії чи громадській організації привласнювати собі право здійснювати державну владу; проведення виборів на реальній багатопартійній основі. Ідеологічний напрям - будь - яка ідеологія не може зводитися до рангу державної і закріплюватись у законодавчому порядку, не кажучи вже про конституційний рівень; відокремлення церкви від держави; деідеологізація освіти, науки і культури, всієї духовної сфери суспільства на основі конституційно гарантованого права на свободу думки, совісті і релігії. У сфері публічного владарювання - децентралізація публічної влади, зміцнення місцевого самоврядування, зняття надмірної державної опіки над «територіями». В економічному секторі - приватизація державних і комунальних підприємств; невтручання держави та її структур у безпосередню господарську діяльність підприємств незалежно від форм власності; свобода підприємництва і договорів. Теоретичну базу нашого дослідження склали праці наступних науковців, а саме: С. Бабія, Є. Базовкіна, А. Білоуса, В. Кременя, В. Полохала, В. Ребкала, Ф. Рудича, С. Рябова, В. Ткаченка, П. Шляхтуна, В. Бабкіна, В. Копєйчикова, М. Михальченка, О. Скрипнюка, В. Шаповала, Ю. Шемшученка. Об’єктом дослідження є українська політична думка XІX-XX ст. Предметом дослідження є процес формування суспільно-політичних поглядів українських видатних діячів. Метою дослідження є вивчення основних суспільно-політичних ідей представників даного періоду та з’ясування їх значення для подальшого розвитку політичної думки України. Реалізація мети передбачає виконання наступних завдань: 1. Вивчити наукову літературу з даної проблематики. 2. Дослідити суспільно-політичні погляди науковців. 3. Узагальнити матеріал та зробити висновки. Методологією дослідження є використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів. Серед них, метод аналізу та синтезу, узагальнюючий метод, історичний метод, системний метод. Структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури. Матеріал курсової роботи може бути рекомендований студентам при вивченні навчальних дисциплін «Історія української політичної думки», «Загальна теорія політики», та всім, хто цікавиться історією українського дисидентського руху. Новизна роботи. Практична значущість дослідження вбачається у можливості використання деяких її положень і висновків: при підготовці аналітичних матеріалів, пов'язаних з проблематикою, яка становить предмет дослідницької роботи; для подальшого вивчення розглянутих в роботі та суміжних у ній тем; а також, певною мірою, при вирішенні відповідних питань з метою реалізації практичних завдань .