Зразок роботи
ВСТУП
У сучасних умовах ринкової економіки, різних формах власності, загострення конкуренції особливого значення набуває проблема професійного самовизначення підростаючих поколінь. Професійне самовизначення у певному сенсі є стрижневим у розвитку особистості та плануванні її життєвого шляху, оскільки саме професійна праця дає можливість людині реалізувати себе. Вибір професії і успішне професійне становлення полягають у тому, що необхідно розуміти, чого вимагає від людини діяльність, оцінювати якісну специфіку своїх здібностей, виявляти, які вони, в якому виді діяльності будуть розвиватися найбільш успішно. Пошук «себе», свого покликання – це активна, напружена праця, пов’язана із самопізнанням, вивченням професії і виявленням шляхів встановлення відповідності між якостями, властивостями і вимогами професії. У цьому процесі на особистість впливає велика кількість різноманітних факторів, часто конкуруючих та конфліктуючих між собою. Така ситуація призводить до того, що у процесі професійного самовизначення людина, особливо молода, стикається з великою кількістю ризиків.
Враховуючи все вищенаведене, вивчення професійного самовизначення учнів у ранньому юнацькому віці є актуальним питанням, що може відкрити нові шляхи його оптимізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що проблема професійного самовизначення учнівської молоді стала предметом вивчення як американських (C. Dykeman, E. Herr, M. Ingram, D. Pehrsson, Ch. Wood, S. Charles), так і українських (Л. Гуцан, Д. Закатнов, О. Мельник, О. Морін) учених. Питання управління професійним самовизначенням школярів досліджували в своїх роботах Є. Клімов, Н. Пряжніков, В. Сидоренко, М. Тітма, Л. Божович, О. Леонт’єв,
С. Чістякова та інші вчені. Проблема психічної регуляції професійного самовизначення поступово вичленовувалась у розробках таких психологів, як
Б. Г. Ананьєв, О. Ю. Голомшток, Ф. М. Гоноболін, О. Г. Мороз, Д. Ф. Ніколенко, Н. А. Побірченко, В. В. Синявський, В. О. Сластьонін, М. Л. Смульcон,
Б. О. Федоришин та ін. Психолого-педагогічні основи підготовки школярів до вибору професії представлені у роботах С. Батишева, М. Сказкіна. П. Атутов,
Д. Сметанін, Т. Тхоржевський, Г. Левченко вирішували проблеми підготовки учнів до вибору професії у процесі трудового навчання.
Виходячи із вищезазначеного, мета даної роботи полягає у розкритті сутності проблеми професійного самовизначення молоді та їх подальшого професійного спрямування, визначенні впливу оточуючих на процес професійного самовизначення.
Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні задачі:
1. Вивчення поняття самовизначення
2. Виокремлення завдань професійного самовизначення
3. Визначення основних факторів професійного самовизначення
4. Ознайомлення з принципами самовизначення
5. Виокремлення ролі профорієнтаційної роботи в навчальних закладах
6. Аналіз даних, отриманих в процесі соціологічного опитування
7. Порівняння відношення до професійного визначення з США.
Об’єктом даної роботи є свідомий вибір суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем.
Предметом роботи є професійне самовизначення учнів 10 – 11 класів ЗОШ м. Дніпро.
ВИСНОВОК
Аналізуючи погляди різних учених, які досліджували проблему професійного вибору, можна зробити висновок, що професійне самовизначення – це не лише процес прийняття рішень щодо вибору професійної діяльності, але й одна з форм активності особистості, за якої вона виступає суб’єктом власної життєдіяльності. Як наслідок цього, професійне самовизначення є засобом реалізації суб’єктивних властивостей особистості, стилю її життя, і багато в чому залежить від власної активності учнів, від їх життєвої позиції. Таким чином, професійне самовизначення розпочинається з вибору професії, але на цьому не закінчується, бо людина протягом всього життя стикається з неперервною серією професійних виборів (в процесі професійного навчання, при виборі спеціалізації, визначенні шляхів підвищення кваліфікації, при переорієнтації на іншу професію тощо). Протягом всього професійного життя людини відбувається продовження, поглиблення, уточнення професійного самовизначення, корегується в ході самоаналізу сприйняття себе як професіонала, переглядається відношення до професії і себе в ній. Тобто закінчення професійної підготовки, отримання певної професії не призводить до припинення професійної орієнтації на цьому етапі зводиться до стимулювання продовження освіти, саморозвитку, підвищення кваліфікації досягнення вершин професіоналізму.
Магістр