Соціальний захист дітей (ID:234808)

На початку 21го століття доводиться констатувати той факт, що в Україні, в зв'язку з погіршенням екологічної, економічної ситуації, суспільного регресу та нормованості з високим рівнем захворюваності та травматизму, число людей, що мають ті чи інші обмеження життєдіяльності зростає. Проблема їх соціальної адаптації в суспільстві є надзвичайно актуальною в даний час. Гуманізація суспільства зажадала змін у ставленні до інвалідів і дану проблематику охоплює цілий спектр соціологічних досліджень під назвою «Соціологія інвалідності» та «Соціологія дитинства», якщо мова йде про захист дітей з обмеженими можливостями. На сьогоднішній день в соціологічній думці стає все більш популярною ідея активного залучення суспільства до процесу реабілітації людей з обмеженими можливостями, особливо коли мова йде про дітей. Ця ідея поступово знаходить своє втілення в створенні системи комплексної реабілітаційної допомоги, яка не зводиться тільки до матеріальної підтримки держави, а включає в себе широкий спектр довгострокових заходів соціального обслуговування, що здійснюються зусиллями багатьох фахівців. Аналізуючи зарубіжний досвід в області реабілітації дітей-інвалідів, українська соціологічна думка констатує, що основу державної політики в цій галузі в країнах Європи покладені загальні принципи, вироблені їх спільними зусиллями спрямованими на необмежений розвиток дітей в незалежності від їх фізіологічних особливостей і дозволяють, не дивлячись на різноманітність і численність реабілітаційних служб, розглядати реабілітацію як послідовний, цілеспрямований і скоординований у всіх своїх елементах процес і тому цей процес необхідно перенести в українські реалії.