Конфлікт поколінь (ID:349560)

Таким чином, суттю міжпоколінних взаємин не може бути ні «абсолютне оновлення», ні «абсолютний розрив» – і те й інше означало б соціальну катастрофу. Метою сучасного суспільства повинна стати гармонізація стосунків поколінь у їх спадкоємності. Проте відмова від спадку, невдячність, егоцентризм, нездатність до діалогу – ці крайні вияви відособленості нового покоління можуть завдати удару по самих основах цивілізації. Головне в міжпоколінних взаєминах – здатність кожного покоління занурюватися безболісно в єдиний соціокультурний простір без жорсткої ієрархії, без насильства, неповаги з боку «батьків» до дітей, з обов’язковим затвердженням авторитету немолодих людей і довіри, любові до людини, що зростає [2, с. 48-51]. Із погляду стосунків поколінь, світ переживає зараз унікальний історичний період, суть якого полягає в тому, що в суспільстві вперше склалася чотирипоколінна структура. Ніколи в історії ще такої ситуації не було, вона виникла в ХХ столітті і спричинила низку наслідків. Раніше було одне працююче покоління – «батьки», а молодших, тобто «дітей», виховували «старі». Таким чином, «батьки» забезпечували весь матеріальний побут, а функцію соціалізації виконували старі, виховуючи внуків. Тепер виробництво змінюється, важка фізична праця вже не потрібна, а є запит на досвід і знання або навіть просто на терплячість і поступливість. Тепер уже старші задіяні на виробництві, вони там потрібні. Вони більше не хочуть виховувати внуків. «Батьки» теж працюють, і «дітьми», виявилося, займатися нікому. Тому виникла потреба в інших формах соціалізації. У суспільній свідомості поширена модель, яка характеризується витісненням старості зі сфери доступу до престижних цінностей, влади та інших ресурсів. З іншого боку, старше покоління, виховане в інших ціннісних орієнтирах, важко сприймає сучасні мобільні зміни, має дещо викривлене уявлення про молодь, яка цінує інше, думає по-іншому, для якої відкриті двері в інші світи. Сучасні події в Україні, військовий конфлікт, окуповані території, створення псевдореспублік – усе це стало можливим ще й тому, що люди старшого покоління, ностальгуючи за епохою Радянського Союзу, прагнули повернути історію назад.