Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасному світі проблема міжнародного тероризму стоїть найгостріше. Світові держави одна за одною ставлять боротьбу з тероризмом на перші місця у списках своїх пріоритетних завдань. Будівля всесвітнього торговельного центру, Норд-Ост, школа Беслана, вибухи в метро, «Шарлі Ебдо», аварія літака над Сінаєм, паризький «Батаклан», день взяття Бастилії. Дані катастрофи - лише п'ята частина всіх скоєних у світі терактів.
Сьогодні, коли будь-яка новина про жертви чи методи терористів провокує суспільну паніку, ЗМІ є своєрідним пропагандистським та провокаційним чинником. Основним способом досягнення цілей терористів, навіть з визначення терміна «терористичний акт» є залякування, а «ідеальна» схема теракту виглядає як «систематичне залякування з найменшими витратами». І ніхто і ніщо не справляється із цим завданням краще, ніж засоби масової інформації. Найбільш ефективними та рейтинговими епізодами є ті події, які так чи інакше пов'язані із загибеллю людей. Тому ЗМІ прагне першим повідомити про таку подію — в епоху надлишку інформації тільки вона стане справжньою сенсацією. Не дивлячись на всесвітнє поширення Інтернет-комунікацій, телебачення, як і раніше, залишається найвпливовішим ЗМІ. Крім «посередництва» терористам шляхом навіювання страху аудиторії, ЗМІ часто завдають колосальної шкоди операціям: висвітлення терактів у прямому ефірі надає терористам інформацію про дії оперативних груп.
У зв'язку з цим об'єктом дослідження стало висвітлення засобами масової інформації світових терористичних актів.
14 липня 2016 року, коли в натовп людей, які святкували в Ніцці День взяття Бастилії, в'їхала вантажівка, тоді було започатковано новий спосіб організації терактів, простий, дешевий і швидкий. Починаючи з грудня 2016 року і до цього дня події відбуваються за наростаючою: Берлін, Єрусалим, Лондон, Стокгольм, Париж, Барселона, Нью-Йорк – щомісяця атаки з використанням вантажівок зазнають найбільші міста Європи та США.
Саме тому предметом роботи стали способи висвітлення терористичних актів, засобами масової інформації.
З появою нового типу терористичних актів з'являється і новий спосіб висвітлення даних катастроф: через брак інформації, неможливість зафіксувати сам теракт, ЗМІ переходять від політики «наочності» до тенденції недомовленості. Нестача візуальної інформації призводить до великої кількості фактичних даних про організацію атаки, що провокує нові напади. У ситуації із зображенням ЗМІ теракту в Ніцці надлишок інформації насторожив навіть звичайних громадян Франції, що призвело до запеклих дебатів щодо контролю за висвітленням подібних надзвичайних ситуацій. Було опубліковано петицію з ініціативою заборони висвітлення особистостей терористів. Цей надзвичайно поодинокий випадок спроби самих громадян Франції якимось чином обмежити свою свободу слова та свободу доступу інформації наочно підтверджує актуальність теми роботи.
Мета даного дослідження полягає у визначенні нових способів висвітлення терористичних актів, а також у аналізі залежності між висвітленням терактів ЗМІ та збільшенням числа терористичних актів, здійснених за «новою» моделлю.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
1) розглянути зміст ключових понять «терористичний акт», «тероризм» та «терор»;
2) вивчити нинішню нормативно-правову базу, а також різноманітні етичні кодекси, що регламентують роботу журналістів в умовах надзвичайних ситуацій (у тому числі й терористичних атак);
3) виявити нові прийоми ЗМІ у висвітленні автомобільних терактів;
4) проаналізувати та систематизувати отриману інформацію, зробити висновки про прийоми та методи висвітлення терактів у телеефірі.
Теоретичною базою роботи послужили дослідження Шаріфа Бушехдана, Ахмеда Кадура, Ахмеда Мухтар Омара, Ашрафа Абдель Хейа, Емана Аль-Саїд Джалала, Імана Клейа, Баалбакі Рамзі, Баалбакі Муніра, Буаттіа Саїда, Хасана Бакала, Вознюка Г. Л., Булика-Верхола С., Коваля А. П., Кочергана М. П..
Емпіричною базою послужили записи ефірів французьких телеканалів "Le Monde", "France info", "TV5Monde", а також друковані публікації видань "Life.News".
Наукова новизна даної роботи зумовлена відсутністю досліджень автомобільних терористичних актів, а отже, і відсутністю досліджень нових способів висвітлення таких атак.
Методи дослідження є комплексом теоретичних та емпіричних методів. Використовувалися такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, аналогія, гіпотетичний та історичний методи. До емпіричних методів, які були використані, відноситься якісний контент-аналіз.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, виснровків до розділів та загальних висновків та списку використаної літератури. Загальна кількість сторінок-89. Загальна кількість використаних джерел-89.
Магістр