Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Відбір та спортивна орієнтація юних бігунів – складний і тривалий процес, що складається з чотирьох етапів: набір до груп початкової підготовки ДЮСШ; відбір до груп, що спеціалізуються на окремих видах легкої атлетики; відбір для поглибленої спеціалізації в обраному виді спорту; відбір до національних збірних команд. У процесі відбору використовуються певні критерії, визначені в результаті наукових досліджень та спортивної практики. Це: багатофункціональні показники (антропометричні дані, біологічний вік), рівень фізичних якостей (сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість), координаційні здібності, здатність до оволодіння складними рухами, рівень морально-вольових (психічних) якостей, стан основних функціональних систем і, нарешті, соціальні та генетичні фактори. Нижче наведені найважливіші фактори. Кожен етап відбору пов'язаний з відповідним етапом довготривалої підготовки.
До занять у групі початкової підготовки (два роки) запрошуються всі бажаючі діти молодшого шкільного віку, зазвичай 10-11 років. Відбір у цьому віці, як і після одного року занять, не дає бажаного ефекту: краще відбирати дітей, які перейдуть до спеціалізації після 18 місяців – двох років комплексної попередньої підготовки; вже в 11-12 років можна прогнозувати ріст і фізичні можливості дорослих спортсменів, які є важливими для успіху в певних видах легкої атлетики.
На першому і другому роках навчання, за експертними оцінками, окремі спортсмени вже можуть досить точно орієнтуватися в окремих видах легкої атлетики: біг на 60 м, біг на 800 м, потрійний стрибок з розбігу, штовхання ядра двома руками з розбігу. Інші види фізичної активності також є вибірковими. Насправді, одних лише спортивних результатів недостатньо для визначення потенціалу спортсменів цієї вікової групи. Під час змагань доцільніше оцінювати «бійцівські» якості, тобто здатність до боротьби. Згідно з міжнародною статистикою, лише 10% юних бігунів у віці 13 років потрапляють до списку найкращих бігунів цієї вікової групи до підліткового віку. Тому при визначенні потенціалу юного спортсмена необхідно враховувати загальну кількість тестових балів, фізичний розвиток, технічну підготовленість та інші фактори.
У віці 13-14 років закінчується етап початкової підготовки і основним завданням тренерів і педагогів є визначення перспективності юного спортсмена займатися тим чи іншим видом легкої атлетики. Тести, що характеризують загальну підготовленість спортсмена, та аналіз контрольної роботи, спортивні результати за два-три роки і темпи їх зростання, динаміка морфологічних і функціональних показників за даними медико-педагогічних досліджень допомагають тренеру правильно, з певною інтуїцією, визначити початкову спеціалізацію учня. Ще не рекомендується ділити юних бігунів цього віку на бігунів на середні дистанції, бігунів на витривалість і марафонців: на етапі початкової спортивної спеціалізації юних спортсменів у віці 13-17 років на додаток до загального тестування зберігаються специфічні контрольовані вправи (біг на довгі дистанції).