Організація та проведення змагань з баскетболу (ID:82646)

Зміст Вступ……………………………………………………………….……………..2 Розділ І – Значення змагань з баскетболу…………………………………... 3 Розділ ІІ ¬– Характеристика форм організації спортивних змагань з баскетболу…………………………………………………………. .5 2.1 Робота оргкомітету по проведенню спортивного заходу…………...7 2.2 Положення про змагання…………………………………………… ..8 2.3 Порядок застосування різних способів проведення змагань………11 Розділ ІІІ – Вимоги безпеки при проведенні змагань з баскетболу…….. 16 3.1 Суддівство змагань з баскетболу…………………………………… 17 Додатки………………………………………………………………………….25 1.Документація щодо організації і проведення турніру………….……….25 1.1 Наказ про проведення……………...……………………………………. .25 1.2 Положення про проведення………………………………………………26 1.3 Сценарій урочистого свята………………………………………… ……28 1.4 Розклад ігор…………………………………………………………… Вступ Змагання є важливою частиною організації спортивної роботи. Під час їх проведення перевіряють наслідки навчально-виховної роботи, її методику, зміст і педагогічну майстерність викладачів. Адаптація цих студентів до інтелектуальних, фізичних і нервових навантажень стає актуальною проблемою, що вимагає у навчальних закладах різного типу свого рішення протягом всіх років навчання. В спортивно-масовій, оздоровчій та виховній роботі у навчальних закладах поширюється тенденція до проведення нестандартних заходів: "Веселі старти ", " Козацькі забави " а також першості із спортивних ігор. Команди, зустрічаючись між собою, обмінюються досвідом і підвищують клас гри. Добре організовані змагання мають велике виховне значення, сприяють розвитку моральних і вольових якостей учасників. Змагання із спортивних ігор своєю високою емоційністю заохочують багатьох, стають, таким чином, могутнім засобом пропаганди спорту та здорового способу життя. Організація таких заходів починається з розробки, до дрібниць продуманих, положення та сценарію, які в стислій формі повинні відображати підготовчу частину, опис вправ, правила змагань та хід проведення. Особливу увагу необхідно звернути на підготовку як учасників і суддів, так і місця проведення. Підготовку до змагань проводить організаційний комітет. Безпосередньо проводить змагання головна суддівська колегія, яка зобов'язана перевірити стан здоров'я учасників змагань, визначити розпорядок та режим дня для учасників, скласти розклад ігор, перевірити стан та придатність спортивних споруд. Розділ 1. Значення змагань з баскетболу Останні роки спостерігається збільшення кількості учнів, що мають відхилення в стані здоров'я. Сьогодні це число становить близько 25% і більше від загального числа школярів та студентів. Загальне зниження психосоматичного здоров'я учнів та студентів повинне привести до комплексного системного шляху зміцнення здоров'я, заснованому на глибокій диференціації, виборі лікувальних педагогічних технологій, форм організації навчального процесу, дозуванні навчальних навантажень з урахуванням багатьох факторів. Важлива роль у рішенні цієї проблеми належить фізичному вихованню. Необхідними елементами фізичного виховання школярів та студентів, які мають відхилення в стані здоров'я, є вхідний контроль і рейтингова технологія фізичного розвитку, адаптована до особливостей відповідно сформованих груп студентів. Фізичне виховання є головним напрямом впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фізичних, морально вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини. Правильна фізична освіта повинна підготувати кожну людину так, щоб вона не боялась жодної роботи, напруження сил, що сприятимуть набуттю фізичної самостійності. Вона повинна сприяти засвоєнню кожною окремою особою тих навичок, які виявляться для неї найкориснішими. У період від 3 до 5 років діти активно граються у різноманітні ігри. Тут важливо допомогти дитині обрати ту гру, яка своїм змістом спрямовувала б до високих ідеалів подання допомоги тим, хто її потребує, врятування від небезпеки, перемога дружби над ворожнечею. Дослідники підкреслюють, що діти, які не навчились гратися у віці 3-5 років, не можуть брати участі у дитячій грі й надалі. Виховати людину успішно можна тільки відповідними методами, що за привабливістю приховують саме виховання і навчання. Одним з таких методів є ігровий. Ігри виступають як засіб фізичного виховання і як метод організації дитячого колективу. Через ігрову діяльність школяр чи студент входить у світ знань, на позитивному емоційному тлі починає вивчати азбуку науки, оволодіває духовними цінностями. У грі моделюється свого роду мікросуспільство, в рамках якого діти одержують початкову підготовку в галузі суспільної поведінки. Граючись, діти відчувають радість від реалізації своїх фізичних і розумових сил, що є невід'ємною умовою розвитку. Спортивні ігри – це особливий вид ігор, які не стільки дають пізнавати світ, скільки підготовлюють школяра фізично до цього світу. Уже в первісному суспільстві громадське виховання залишало значне місце самостійності дитини, її майже ніколи не били. Тому з раннього віку, як свідчать історико-педагогічні дослідження, діти, особливо хлопчики, стають значною мірою самостійними: з 3-4 років починають ставити капкани на птахів, вміють керувати човном, в 6-8 — ловлять рибу, полюють, проявляючи при цьому чудову витримку і винахідливість (лежачи на спині, на долоні руки тримають годинами кілька зерен, доки не прилетить птах, аби в цей момент затиснути його в руці). Велике значення в той час мають ігри. Хлопчики граються у війну, влаштовують змагання. Дітей вчили кидати в ціль, ховатись уміло і непомітно, підкрадатись, міняти місце, добре бігати і стрибати. Дорослих юнаків ставили на відкритому місці й одночасно з чотирьох сторін метали у них тупі стріли, від яких вони повинні були ухилятися. З малих літ дітей привчали і до лука. До 13-14 років більшість юнаків ставали самостійними мисливцями, які не боялися виступити навіть проти великого звіра. Розділ 2. Характеристика форм організації спортивних змагань з баскетболу Спортивні змагання - це специфічна форма суперництва, кожний учасник якого за допомогою певних прийомів в рівних для всіх умовах прагне досягти якнайкращого результату, переграти і перемогти решту учасників. Спортивні змагання проводяться з метою виявлення найсильніших в тому або іншому виді спорту, а також розподілу учасників по місцям згідно з результатами їх змагальної діяльності. Вони проводяться як серед спортсменів вищої кваліфікації, так і серед тих, хто займається спортом для здоров'я. Система спортивних змагань складається не тільки зі спортсменів, але і з підрозділів, покликаних обслуговувати змагання як в процесі проведення, так і при підготовці до них Кожне змагання функціонує на базі двох документів: правил змагань і положення про їх проведення. Існує декілька форм організацій змагань: Першості - проводяться, як правило, один раз на рік, і її метою є з'ясування рівня розвитку виду спорту, підбиття підсумків навчально спортивної діяльності. За підсумками першості визначається переможець (чемпіон) з виду спорту. Першість може проводитися як комплексні змагання з кількох видів спорту, і тоді вони носять назви спартакіад. Матчеві змагання проводяться багато разів, особливо перед першістю, їх метою є підвищення рівня спортивної майстерності, виявлення і ліквідація недоліків в підготовці спортсменів. Класифікаційні змагання проводяться регулярно з метою виконання розрядних нормативів і вимог класифікації спортсменами, які пройшли належну підготовку. Відбіркові змагання проводяться, як правило, перед майбутніми крупними змаганнями, і їх метою є виявлення найпідготовленіших спортсменів для комплектування збірних команд певного масштабу. Відкриті, або масові, змагання проводяться регулярно і спрямовані на залучення до занять нових верств населення, виявлення талановитої в спортивному відношенні молоді. Показові, або блискавичні, змагання ставлять за мету пропаганду виду спорту і проводяться в дні свят і масових гулянь. Останнім часом з'явилися нові форми змагань - пляжний волейбол, вуличний баскетбол тощо. Особливість таких змагань полягає в тому, що в них беруть участь не постійні команди, які наперед готуються до певних змагань, а команди, сформовані на місці змагань. Ігри проводяться за спрощеними правилами і не вимагають від спортсменів високої технико-тактичної майстерності. Залежно від визначених завдань і особливостей видів спорту, змагання можуть бути разовими або багатотуровими. Залежно від завдань і умов визначення переможців, спортивні змагання класифікуються на: особисті - для визначення найсильніших спортсменів в окремих видах спорту або в окремих вправах (біг, стрибки, метання); особисто-командні - для виявлення найсильніших спортсменів і кращих команд; командні - для визначення кращих команд з певного виду спорту без присудження перемог окремим спортсменам. Для визначення результатів в особистих змаганнях в одних видах критерієм служать метричні одиниці, в інших кілограми, сума вибитих очок, сума балів, оцінюваних за спеціальними таблицями. Результат є критерієм для визначення місця учасника в змаганні. Командні результати визначаються за сумою балів або очок, набраних кожним учасником, що зрештою визначає місце команди. У особисто-командних змаганнях зараховуються результати учасників і команди. 2.1. Робота оргкомітету по проведенню спортивного заходу Документом, на підставі якого організовується, проводиться і фінансується змагання, є календарний план спортивно-масових заходів колективу фізкультури, району, міста, області, країни тощо. Організація, що проводить змагання, створює оргкомітет. До його складу бажано включити представників тих організацій, які можуть бути корисними в підготовці та проведенні змагань, атракціонів, розваг. Діяльність оргкомітету проводиться згідно з планом підготовки заходу. Оргкомітет виконує таку роботу: 1. Складає положення про проведення змагань і розсилає його організаціям, що беруть в них участь; 2. Визначає терміни і місце проведення змагання; 3. Складає і затверджує у відповідних інстанціях кошторис щодо проведення змагання; 4. Спільно з федерацією з виду спорту добирає і затверджує головного суддю змагання і суддівську колегію, сприяє підготовці суддівської документації; 5. Розробляє сценарій (детальний план проведення) заходу, який включає церемоніали відкриття, проведення, закриття, нагородження, підйому-спуску прапора тощо; 6. Здійснює підготовку і контроль місць змагань, оформлення їх засобами наочної пропаганди, маркування трас, ігрових майданчиків, огороджень, вказівок тощо; 7. Готує обладнання, інвентар, спорядження (в тому числі суддівське), відповідає за придбання призів, підготовку грамот, протоколів; 8. Вирішує питання радіофікації місць проведення змагання і створює технічні можливості для інформації про хід змагання; 9. Перевіряє протипожежну безпеку місць змагання; 10. Вирішує питання охорони громадського порядку під час проведення змагання; 11. Вирішує питання медичного забезпечення змагання, прибирання території, устаткування місць для суддівської бригади; 12. Вирішує питання розміщення і харчування учасників; 13. Вирішує питання щодо нагородження переможців змагання; 14. Організовує транспортне і побутове обслуговування (якщо захід проводиться із виїздом за межі міста). Головним управлінським документом, на підставі якого проводяться фізкультурно-спортивні заходи, є положення. 2.2. Положення про змагання Положення про змагання - головний нормативно-управлінський документ, що регламентує відносини між провідною організацією, суддями і учасниками змагань і на основі якого здійснюється проведення змагання. Воно визначає зміст і порядок змагальної діяльності, регламентує відносини між організаторами, суддями, учасниками. Положення складається таким чином, щоб уникнути неоднозначного тлумачення тих чи інших його пунктів. У ньому повинні міститися конкретні рекомендації щодо дій у найбільш важливих ситуаціях, що можуть виникнути в ході проведення. Разом із тим, положення має бути стислим, чітко сформульованим. У сфері фізкультурно-оздоровчої діяльності доволі часто проводяться змагання за спрощеними правилами. У такому разі положення повинно містити інформацію про характер спрощення. Деякі організації з виду спорту складають одне положення на змагання, які проходять протягом року. В розділі "Терміни і місце проведення змагань" перераховують вид змагання, число, місяць і місце проведення. Положення, в залежності від виду спорту, мають різну кількість розділів і зміст, але у спортивно-оздоровчій практиці положення складаються з восьми розділів. Структурні елементи положення: 1. Мета і завдання змагань. Характер мети впливає на спрямованість і зміст всієї решти пунктів положення. Звичайно намічається одна мета і визначаються додаткові завдання, що можуть бути вирішені в процесі проведення змагань. Наприклад, обласні змагання з виду спорту проводяться відповідно до комплексної цільової програми олімпійської підготовки і вирішують такі завдання: - підвищення спортивної майстерності; - вдосконалення навчально-тренувального процесу в спортивних організаціях; - підбиття підсумків роботи в спортивних організаціях України. 2. Час і місце проведення змагань. У цьому розділі визначаються форма змагань, число і місце проведення, день приїзду і відїзду учасників. 3. Організація змагання. У цьому розділі визначається, хто здійснює загальне керівництво підготовкою і проведенням змагань, а також відповідальні за підготовку місць змагань, розміщення, харчування, прийом і відправку іногородніх учасників, тренерів, суддів, виготовлення афіш, програм, суддівської документації, організацію шефської роботи покладається на організації (управління по спорту, федерації) по місцю проведення змагань. 4. Учасники змагань. У цьому розділі визначається вид змагань (наприклад, відкрита першість області) і спортсмени інших областей, які допускаються до них. Указується склад команди, у тому числі кількість спортсменів, тренерів, інших представників, спортивна підготовка спортсменів (І р., КМС тощо), вагові категорії, особистий спортивний інвентар (за необхідності, наприклад в боксі). 5. Програма змагань. Висвітлюються загальні вправи, які будуть проведені для всіх груп учасників. 6. Витрати. У цьому розділі указується, хто несе витрати щодо розміщення, харчування учасників, тренерів, суддів, які прибули за викликом федерації з виду спорту, витрати по приїзду спортсменів, тренерів і представників (звичайно несуть відряджаючі організації). Витрати з прийому іноземних делегацій. 7. Порядок визначення переможців. Правило визначення переможців за кращими особистими результатами не завжди підходить для фізкультурно-спортивних заходів. Для підсумкової оцінки результатів виступів осіб різної статі, віку, фізичного стану застосовуються зрівнювальні коефіцієнти, заохочувальні бали. Окрім зазначеної інформації, у розділі повідомляється про кількість учасників заліку, порядок визначення командної першості. 8. Нагородження переможців. Зміст розділу залежить від фінансових можливостей організаторів змагань. При проведенні фізкультурно-спортивних заходів бажаною є велика кількість недорогих призів, які є свідченням успіхів, запорукою доброго настрою і подальшої участі в оздоровчих заняттях. 9. Заявки та порядок репрезентації команд. Використовуються заявки: попередні, іменні і технічні. Попередні заявки висилаються в організацію, що проводить змагання, за певний термін (місяць і більше) до початку змагань за певною адресою (підтверджуючи свою участь, кількість учасників). Іменні заявки подаються до мандатної комісії в день приїзду на змагання. Технічні заявки подаються секретарю змагань після проходження мандатної комісії. У день приїзду в мандатну комісію повинні подаватися документи, вказані в положенні (паспорти, студентські квитки, кваліфікаційні книжки тощо). Виїзд спортсменів дозволяється тільки після отримання підтвердження організації, що проводили змагання про їх допуск до участі. Положення підписується керівником організації, що проводить змагання. 2.3. Порядок застосування різних способів проведення змагань У практиці найбільш часто використовуються такі способи проведення змагань: прямий, круговий, з вибуванням (олімпійський, кубковий), змішаний. Прямий спосіб - послідовне або одночасне виконання змагальних вправ усіма учасниками на одній спортивній арені (стадіон, басейн, траса) з постійним складом суддівської бригади, в яких результат учасників оцінюється метричними одиницями або системою балів (змагання з легкої атлетики, лижного, ковзанярського, велосипедного спорту, плавання, гімнастики, акробатики тощо). Застосовується при проведенні особистих і особисто командних змагань. Вживання прямого способу не виключає використання на окремих етапах змагань інших способів проведення. Наприклад, в особистих змаганнях з бігу, плавання, велоспорту, веслування і деяких інших видів спорту для формування фінальних груп застосовується метод контрольних нормативів. В результаті, до завершальної боротьби за перше місце допускаються лише учасники, які показали в попередніх змаганнях кращі результати, або ті, які виконали певний норматив, або переможці попередніх забігів, заїздів, запливів. У сфері оздоровчої фізичної культури проведення змагань прямим способом може передбачати зрівнювання за допомогою гандикапу або фори. Гандикап (англ.) - змагання учасників різного віку та підготовленості, в яких слабким надається певна перевага. Фора (італ.) - пільга, яка надається слабо підготовлених учасникам змагань. Змагання з використанням зрівнювання стимулюють до участі початківців й одночасно заохочують до виступів підготовлених учасників. Коловий спосіб заснований на принципі послідовних зустрічей кожного учасника (команди) зі всіма іншими і застосовується при проведенні спортивних ігор і єдиноборства. Для проведення змагань за цим способом складається таблиця черговості зустрічей (турів) як для парної, так і непарної кількості команд. Застосовується в основному при проведенні змагань з спортивних ігор та єдиноборств. Проведення змагань круговим способом передбачає формування календаря черговості (турів) зустріч та формування таблиці результатів. При парній кількості команд число ігрових днів (турів) буде на один день менше кількості команд. При непарній кількості команд кількість ігрових днів буде дорівнювати кількості граючих команд. Черговість ігор за круговим способом складається таким чином: одиниця завжди залишається на місці, а вся решта цифр обертається проти годинникової стрілки, наприклад для чотирьох команд: 1-й тур 2-й тур 3-й тур 1-4 1-3 1-2 2-3 4-2 3-4. При непарній кількості команд команда, що стоїть напроти цифри в дужках, вільна від гри. 1-й тур 2-й тур 3-й тур 4-й тур 5-й тур 1-(0) 1-5 1-4 1-3 1-2 2-5 (0)-4 5-3 4-2 3-(0) 3-4 2-3 (0)-2 5-(0) 4-5 Після проведення жеребкування замість цифр в таблицю вписуються назви команд і складається розклад ігор. Перевага цього способу в тому, що достатньо повно й об'єктивно можна виявити відносну силу всіх учасників. Недоліком цієї системи є значна тривалість проведення змагань, а з цим пов'язані економічні витрати. Спосіб з вибуванням (кубковий, олімпійський) заснований на принципі вибування команд (учасників) із змагань після одного або декількох поразок. Для проведення змагань за способом з вибуванням складається таблиця на підставі певних правил. Цей спосіб називають інколи "олімпійським", або "кубковим", тому що він застосовується на Олімпійських іграх та у розігрішах більшості кубків. Кількість команд може бути парною, рівною ступеню 2, тобто 4, 8, 16, 32 і т.д., парне, не рівне ступеню 2, тобто 6, 10, 12, 14 і т.д., непарне 3,5,7,9 тощо. Для того, щоб провести ігри за системою з вибуванням на будь яку кількість команд, необхідно взнати, скільки команд гратиме в першому крузі. Для цього застосовується така формула: (А-2х) х 2, де А - кількість команд, 2х - число, піднесене до ступеня і наближене до А, але менше його. Розберемо випадок, коли кількість команд парна і дорівнює ступеню 2, наприклад при 8 командах. Застосовуючи формулу, одержали (8-22) х 2 = 8. В цьому випадку в гру вступають 8 команд (четверть фіналу). В другому крузі гратимуть переможці пар (півфінал). В третьому зустрінуться дві команди (фінал). При парній кількості беруть участь в змаганнях команд, не рівному ступеню 2, за допомогою формули визначають, що в першому крузі, наприклад, при 10 командах гратимуть 4 команди: (10-23) х 2 = (10-8) х 2 = 4. Щоб визначити, які саме команди гратимуть, треба із загальної кількості учасників відняти кількість учасників першого круга, тобто, з цифри 10 відняти 4, а цифру 6, що залишилася, поділити пополам. Потім із стовпчика цифр, що складається з 10, три команди, розташовані зверху (1, 2, 3), і три знизу (8, 9, 10) переводять в другий круг. Таким чином, в другому крузі гратимуть ці і дві команди, що перемогли в першому крузі. Розташувавши їх в стовпчик, визначають пари зверху вниз: команда 1 з командою 2, команда 3 з переможцем пари 4 і 5 і т.д. (рис.1) (Рис. 1) - Сітка ігор з парною кількістю учасників. Якщо кількість команд, що беруть участь, непарне (рис. 2), то, застосувавши формулу, визначають, що в першому крузі грає (11-23)х2 = (11-8)х2 = 6 команд. Щоб встановити, які ж команди грають в першому крузі, а які починають з другого, віднімають із загального числа команд число учасників першого круга, тобто 11-6. Залишок 5, оскільки він не ділиться порівну, то знизу переводять в другий круг 3 команди (9,10,11), а зверху 2 (1,2), тобто на одну менше. (Рис.2) (Рис. 2) - Сітка ігор з не парною кількістю учасників. Таким чином, в першому крузі грають команди 3, 4, 5, 6, 7, 8, а в другому - команда 1 з командою 2, переможець пари 3 і 4 з переможцем пари 5 і 6, переможець пари 7 і 8 з командою 9, а також команди 10, 11. Після складання сітки ігор проводиться жеребкування, і замість номерів сітки ставляться назви команд або прізвища гравців. Потім складається розклад ігор, в якому указується, хто з ким грає, час і місце зустрічі, прізвища судців, обслуговуючих гру. Перевага способу з вибуванням полягає в тому, що є можливість провести змагання зі значною кількістю учасників в стислі терміни проведення. Цей спосіб має ряд недоліків, а саме: а) ускладнює можливості визначення істинного місця всіх учасників (команд); б) надає можливість лише однієї або двох зустрічей більшості учасників; в) містить значний елемент випадковості, оскільки в першому крузі можуть зустрітися дві найсильніші команди і одна з них вибуває із змагань. Цей спосіб має два варіанти: з вибуванням після однієї поразки і з вибуванням після двох поразок. В останньому випадку учасники розподіляються на дві групи. В одну включаються команди, що виграли в першому турі, в іншу - що програли. Команди другої групи беруть участь в додатковому турі, переможці цього туру продовжують змагатися до другої поразки. Змішаний спосіб - послідовне поєднання в одному змаганні двох способів - кругового та з вибуванням. Його застосування передбачає один спосіб на першому етапі змагань, інший - на другому. Цей спосіб полегшує проведення змагань зі значною кількістю учасників, дає змогу скоротити кількість зустрічей і терміни проведення змагань в цілому. Наприклад, команди на початковому етапі розподіляються на групи, у яких проводяться змагання за однією з систем, наприклад, з вибуванням, потім команди розподіляються в ряд підгруп залежно від місць, які вони посіли, і грають між собою за круговим способом за подальші місця. При парній кількості команд, наприклад 8, учасники розподіляються в дві підгрупи по 4 команди і грають за круговим способом. Команди, що вийшли у фінал, грають за 1-4-е місця, інші за 5-8-е за системою з вибуванням. При непарній кількості команд, наприклад 9, команди можуть розподілятися в три підгрупи і грати за системою з вибуванням. Команди, що перемогли, грають за круговим способом за 1-3-е місця, вибули у фіналі - за 4-6-е і ті, що програли - за 7-9-е місця. Проведення ігор за цим способом скорочує час і дає можливість більш об'єктивно визначити сили команд. Можуть бути й інші способи розподілу команд на підгрупи. Розділ 3. Вимоги безпеки при проведенні змагань з баскетболу Для попередження травм на заняттях з баскетболу при виконанні вправ застосовується страховка. Учні повинні знати правила страховки і володіти вміннями взаємостраховки. Кошики треба використовувати з щитом, довжина яких 180 см, шириною 120 см., внутрішній діаметр кошиків 45 см. Сітка повинна мати довжину 40 см. Кошики підвішуються не нижче 180 см, не вище 200 см. над рівнем майданчика. Щити робляться з цілого міцного дерева, поверхня їх забарвлюється білим кольором, а краї обводяться червоною лінією шириною 5 см. М'ячі можна використовувати різної ваги і діаметра. Найбільш зручна для ігор з м'ячем площадка довжиною 13 м., шириною 7 м. На майданчику слід відзначити бічні і лицьові лінії і коло для розіграшу спірних м'ячів у центрі майданчику діаметром 1,8 метра. Майданчики можуть бути різного покриття, але краще всього дерев'яні - їх легко чистити, від них добре відскакує м'яч. Перед заняттям необхідно перевірити спортивний інвентар, раціональне розміщення обладнання, звернути увагу на відповідність костюма і взуття, погоду та умов проведення заняття. Потрібно також дотримуватися гігієнічних вимог до місць занять, звільняти зал від всіх непотрібних для даного заняття предметів. Для швидкого відновлення здоров'я після травми має значення правильне, своєчасне надання першої допомоги, прийоми якої учні повинні знати. Під час занять фізичними вправами в учнів бувають забиті місця, садна, розтягнення зв'язок і суглобів, надриви м'язів. На місці удару з'являється припухлість, зміна забарвлення шкіри, біль, порушення функції. У цьому випадку перш за все необхідно створити спокій пошкодженому органу. Для зменшення болю і крововиливи місце забитого охолодити за допомогою льоду, Хлоретилу або змоченим холодною водою рушником. При ударах суглобів накласти тугу, що давить пов'язку. При серйозних ударах, особливо голови, постраждалого необхідно відправити до лікарні. Садна обробляють перекисом водню і потім змащують 2%-ним розчином зеленки. Невеликі садна залишають відкритими, великі закривають асептичними наклейками або пов'язками. Розтягування зв'язок в учнів-спортсменів найчастіше буває в області колінного і гомілковостопного суглобів і супроводжується болем і припухлістю; згодом утворюється синець. До ушкодженого місця прикладають холодний компрес, потім накладають пов'язку, що давить. При надриву м'язів виникає гострий біль, втрачається здатність виконувати рух. У цьому випадку область надриву треба охолодити й вище місця пошкодження накласти пов'язку з еластичного бинта. Для забезпечення оздоровчого ефекту занять фізичними вправами і спортом дуже важливою умовою є чистота повітря. Тому спортивні споруди розташовуються, як правило, в зоні зелених насаджень. У спортивному залі передбачається штучна вентиляція або пристрій для кондиціонування повітря. Вони необхідні для видалення надлишків тепла, вологи, що накопичуються в спортзалі під час занять, очищення повітря від забруднень. Велике значення для спортивної працездатності має температура повітря в залі, яка повинна бути не менше 18. 3.1. Суддівство змагань з баскетболу Обов’язковою умовою ефективності проведення змагань є забезпечення високого рівня суддівства. Спортивний суддя – це центральна фігура змагання: він одночасно організатор, вихователь, представник органів керівництва і контролю. Отже, культура і виховний процес залежить від підготовленості і компетентності суддів. Для цього мало знати правила і розуміти гру. Своїми діями суддя має сприяти виявленню спортивної майстерності гравцями і одночасно припиняти будь-які спроби досягнення ними переваги неспортивними засобами. Суддя має володіти психічною стійкістю, рівнем спеціальної підготовки, яка б відповідала рівню змагань. Втома, психічна нестійкість, розгубленість судді безпосередньо відбиваються на якості суддівства. Суддівство змагань з баскетболу справедливо відносять до найбільш складної діяльності. Високий темп гри, напруга та безпосередній контакт і протиборство з суперником породжує багато ситуацій, у яких за долі секунди важко визначити порушників правил. Тому у баскетболі суддівство проводять два судді, а останнім часом за рішенням FIBA, змагання високого рангу проводять троє суддів. В цих умовах дуже важливим є їхнє взаєморозуміння. Суддів формують із числа діючих спортсменів, одночасно здійснюється контроль їхньої фізичної підготовленості. Після складання іспитів із правил змагань їх допускають до практичного суддівства. З досвідом підвищується кваліфікація судді і розширюються його можливості щодо проведення змагань. Відповідно до кваліфікації, суддям в Україні присвоюють третю, другу, першу та національну категорії. Найвище суддівське звання звання судді міжнародної категорії, що присвоюється FIBA. Судді роблять великий внесок у розвиток баскетболу і заслуговують на шанобливе ставлення до себе. Обов’язки головного судді 1. Очолює суддівську колегію і керує проведенням змагань. Відповідає за правильну організацію і чітке, проведення змагань у відповідності до Правил, Положення і Умов. 2. Керує суддівською колегією, проводить її засідання. Розпорядження головного судді є обов`язковим для суддів, обслуговуючого персоналу, учасників, представників, тренерів і капітанів команд. 3. Спільно з оргкомітетом змагань вибирає місце їх проведення. 4. Затверджує дистанцію змагань відповідно до актів, представленими головними суддями з видів. До початку змагань перевіряє і приймає згідно актів дистанції згідно з вимогами Правил, Положення та Умов. 5. Перед початком змагань проводить настановчий семінар і інструктаж суддів, нараду з представниками команд, на якій інформує про склад Головної суддівської колегії, дистанції, умови і порядок проведення змагань. 6. Розподіляє суддів по бригадах з урахуванням їх досвіду і затверджує склад технічної комісії. 7. Здійснює підготовку рятувального загону, забезпечення медичного обслуговування і засобів зв`язку. 8. Проводить засідання суддівської колегії перед початком змагань і після їх закінчення, а також в процесі проведення змагань при необхідності. 9. Затверджує акт технічної комісії про перевірку спорядження учасників. 10. Дає вказівку головним суддям виду розпочати змагання. 11. Приймає рішення щодо поданих протестів у терміни, передбачені Правилами. 12. Дає дозвіл представнику команди на виїзд з місця змагань. 13. Організовує пошук учасників, які не прибули на фініш після контрольного часу. 14. Після закінчення змагань видає довідки про суддівство і дає оцінку роботи кожного судді. 15. Після закінчення змагань протягом двох тижнів дає звіт і протоколи в організацію, що проводила змагання. Має право: • відкласти час початку змагань, якщо місце їх проведення, обладнання чи інвентар не підготовлені до змагань; • припинити проведення змагань у випадку несприятливих метереологічних умов або інших причин, які можуть спричинити нещасні випадки або робить неможливим проведення змагань; • внести зміни у програму змагань, якщо за умовами їх проведення виникає така необхідність; • визначити контрольний час проходження дистанції, інтервал між стартами команд; • не допускати до змагань учасників, які своїм віком, досвідом або спорядженням не відповідають вимогам Правил, Положення і Умов; • відсторонити від участі у змаганнях команди, а також їх представників у випадку порушення Правил, Положення та Умов, дисципліни і клопотатися про дискваліфікацію, а також учасника не підготовленого до змагань; • у виняткових випадках, якщо при виступі команди (учасника) виникли перешкоди з вини суддівської бригади, дозволити повторний виступ; • переміщувати суддів у ході змагання; • відмінити помилкове рішення судді і відсторонити від роботи суддів, які зробили грубі помилки або не справляються зі своїми обов`язками. 16. Не має права змінювати або відміняти встановлені Положенням умови визначення результатів. 17. Вирішувати всі питання, які виникли під час змагань, у тому числі не передбачені Правилами, Положенням чи Умовами. Обов’язки заступника головного судді 1.Призначається головним суддею змагань. 2. Керує роботою суддівської колегії з виду змагань, відповідно до Правил, Положення і Умов змагань. 3. Дає пропозиції головному судді щодо складу бригад суддів, які обслуговують дистанцію (вид). 4. Проводить інструктаж суддів перед початком змагань. 5. Проводить інструктаж представників і учасників команд. 6. Затверджує дистанцію змагань згідно актів, представлених начальником дистанції. 7. Перевіряє готовність дистанції і проводить її показ капітанам команд. 8. Подає коменданту змагань заявку на необхідний інвентар для проведення змагань, забезпечує його отримання і повернення після закінчення змагань. 9. У ході змагань розглядає протести і заяви. 10. Повідомляє після змагань головного суддю про результати. 11. Анулює помилкове рішення судді. 12. Має право тимчасово до рішення головного судді відсторонити: • учасника чи команду, що не підготовлені до змагань; • від участі у змаганнях на дистанції окремих учасників або команди, що порушила Правила, Положення та Умови; • від суддівства старших суддів і суддів на етапах, які допустилися грубих помилок або не справляються зі своїми обов`язками. 13. Після закінчення змагань подає головному судді протоколи і письмовий звіт про змагання з оцінкою роботи суддів. Обов`язки головного секретаря: 1.Призначається головним суддею змагань. 2.Відповідає за підготовку і оформлення всієї документації змагань. 3.Керує роботою секретаріату. Визначає його організаційну структуру, схему руху документації у процесі обробки результатів. 4.Проводить інструктаж секретаріату. 5.Приймає заявки на участь у змаганнях. 6.Відповідає за правильність підрахунку результатів, представляє їх на затвердження головного судді. 7. Приймає від представників команд протести, готує матеріали, необхідні для їх розгляду і передає їх головному судді, контролює винесення рішень по протестах. 8. Отримує картографічний матеріал, видає його головному судді з виду під рахінок, приймає від нього використаний матеріал і здає його в установу, що проводить змагання. 10. Видає довідки про суддівство. Обов’язки суддів: Підпорядковуються заступники головного судді з виду. Старший суддя: 1.Організовує і контролює роботу суддів бригади. 2. Старший суддя підкидає м'яч у центрі на початку гри. 3. У кінці кожної половини гри і кожного додаткового періоду, або в будь-який час, який він вважає необхідним, старший суддя повинен уважно перевірити протоколи і затвердити їх, а також підтвердити час, що залишився до кінця гри. 4. Він вирішує, чи враховувати потрапляння до кошика, якщо думки суддів з цього приводу розходяться. 5.Підписує протоколи старту чи фінішу. 6. У разі потреби він має право припинити гру. 7.Він приймає рішення з питань, по яких секретар і секундометрист не прийшли до єдиної думки. 8.Вносить пропозиції про зняття учасників зі змагань. Суддя-хронометрист: 1. Повинен вести відлік ігрового часу і зупинок гри у відповідності з даними Правилами. 2. Повинен вказати гучним сигналом про закінчення ігрового часу кожної половини, періоду або додаткового періоду гри. 3. Повинен стежити за часом початку кожної половини гри і ставити до відома команди, суддів або зробити так, щоб вони були проінформовані, принаймні, за 3 хвилини до їх початку. 4.Повинен вказати гучним сигналом про закінчення ігрового часу кожної половини, періоду або додаткового періоду гри. Судді зобов'язані проводити гру відповідно до правил. 1.Введення м'яча в гру; 2.Визначення моменту, коли м'яч став "мертвим"; 3.Надання хвилинної перерви; 4.Дозвіл виходу запасних гравців на майданчик; 5.Передачі м'яча гравцеві для вкидання його з - за меж майданчика, як це передбачено правилами; 6.Звіт про себе секунд у випадках, передбачених правилами гри; Секретар: 1.Повідомити суддів при першій можливості про викликаній хвилинній перерві, відзначити в протоколі цю перерву і повідомити тренера через суддю, коли тренер більше не має хвилинні перерви в поточному періоді. 2. Показувати кількість фолів, отриманих кожним гравцем. Кожен раз, коли гравець отримує фол, він повинен підняти покажчик з цифрою, що відповідає числу фолів цього гравця і, таким чином, щоб обидва тренера чітко це бачили. 3. Сигналізувати про заміну гравців. 4. Помістити покажчик командних фолів на край суддівського столу, найближчий до команди, що зробила четвертий фол (персональний або технічний) у періоді, в момент, коли м'яч став живим після цього фолу. Оператор 30-ти секунд: 1. Пристрій 30-ти секунд має бути включено, як тільки гравець, встановив контроль над "живим" м'ячем на майданчику. 2. Показання пристрою 30-ти секунд повинні бути зупинені, але не скинуті, коли м'яч вийшов за межі майданчика, і вкидання здійснюється гравцем цієї ж команди, яка перед цим контролювала м'яч. 3. Пристрій 30-ти секунд не повинно включатися (і на ньому не повинно бути ніяких показань) у разі, коли на ігрових годинниках до закінчення періоду (гри) залишається менше 30-ти секунд і в цей момент гравець встановлює контроль над «живим» м'ячем Суддя по нагородженню: 1.За вказівкою головного секретаря готує дипломи, грамоти, призи переможцям. 2.Приймає участь в організації проведення урочистих церемоній відкриття та закриття змагань. 3.Оформлює звітну документацію на видання матеріальних нагород. Обов`язки лікаря: 1. Відповідає за медичне обслуговування змагань. 2. Організовує спільно з начальником дистанції пункти медичної допомоги на період підготовки і проведення змагань. 3. Має розпізнавальні знаки. 4. Бере участь у роботі реєстраційно-допускної комісії, перевіряє правильність оформлення медичного допуску учасників до змагань. 5. Контролює дотримання санітарно-гігієнічних вимог у місця розміщення і харчування учасників. 6. Надає медичну допомогу хворим і травмованим учасникам змагань, робить висновок про можливість їх дальшої участі та організовує евакуацію потерпілих. 7. Після закінчення змагань подає відомості про їх санітарно-медичне забезпечення. Додатки 1. Документація щодо організації і проведення турніру 1.1Наказ про проведення Черкаський професійний автодорожній ліцей Н А К А З “____”___________2008р. м. Черкаси №____ Про проведення турніру з баскетболу пам’яті В.А. Кучеренко З метою вшанування пам’яті В.А. Кучеренка, популяризації баскетболу, пропаганди здорового способу життя НАКАЗУЮ: 1. Провести 26 грудня 2008 року на базі Черкаського професійного автодорожнього ліцею турнір з баскетболу пам’яті В.А. Кучеренка. 2. Затвердити організаційний комітет в складі: Горобець О.М. - директор ліцею, голова комітету; Потерайло В.П. - громадський діяч, заслужений працівник фізичної культури і спорту; Кононюк В.І. - голова профспілкового комітету; Мироненко І.І. - керівник фізвиховання, головний суддя змагань; Панченко В.А. - керівник гуртка, головний секретар змагань. 3. Відповідальність за підготовку та проведення змагань покласти на керівника фізвиховання Мироненка І.І. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заст. директора з НВР Журавель О.В. Директор ліцею О.М.Горобець 1.2 Положення про проведення ПОГОДЖЕНО Начальник обласного управління з фізичного виховання та спорту _________________ М.О. Санжарівець «____»___________ 2008 р. ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Черкаського професійного автодорожнього ліцею __________________О.М. Горобець «____»____________ 2008 р. П О Л О Ж Е Н Н Я про проведення турніру з баскетболу пам’яті В.А. Кучеренка І. Мета та завдання 1) Вшанування пам’яті В.А.Кучеренка. 2) Пропаганда здорового способу життя. 3) Популяризація баскетболу. 4) Підготовка команд для участі в змаганнях більш високого рівня. ІІ. Термін та місце проведення Змагання проводяться 26 грудня 2008р в м. Черкаси, спортивний зал Черкаського професійного автодорожнього ліцею. Початок змагань о 14:00. ІІІ. Керівництво змаганнями - загальне керівництво здійснює організаційний комітет на чолі з Горобцем О.М.; - головний суддя змагань - Мироненко І.І.; - головний секретар - Панченко В.А. ІV. Учасники змагань В змаганнях приймають участь збірні команди навчальних закладів (юнаки). Склад команди: 10 гравців і тренер-представник. Заявки команд подаються за 30хв перед початком змагань. Система проведення визначається після подання заявок. V. Фінансування змагань Витрати по оплаті суддівства, нагородження переможців та призерів змагань за рахунок організації, що проводить змагання. Витрати по відрядженню команд за рахунок відряджуючих організацій. VI. Нагородження Команда-переможець нагороджується кубком. Команди, що посіли І-ІІІ місця, нагороджуються медалями та грамотами. Оргкомітет 1.3 Сценарій урочистого відкриття Сценарій урочистого відкриття турніру з баскетболу серед юнаків, присвяченого пам'яті В.А. Кучеренка Місце проведення: спортивний зал Черкаського професійного автодорожнього ліцею Дата проведення: 26 грудня 2008 року Святково прикрашений зал. Беруть участь: баскетбольні команди (юнаків) навчальних закладів. Представники: 1. Санжарівець Михайло Олексійович – начальник Черкаського обласного управління з фізичного виховання та спорту КФВС МОНУ 2. Скринська Олена Михайлівна – провідний спеціаліст управління з фізичного виховання та спорту КФВС МОНУ 13:55 – Початок. Шикування команд згідно призначених місць. Шикують – керуючий парадом та представники команд. 14:00 – Керуючий парадом: - «Парад рівняйсь, струнко, в спортивний зал прямо кроком руш». Під час руху колони: Диктор – парадом командує: громадський активіст, ветеран спорту _______________________________________________________ Керуючий парадом – зупиняє колону в спортивному залі, подає команду «Направо» («Наліво»), «Рівняйсь», «Струнко», «Рівняння на _____________» Керуючий парадом прямує до оргкомітету і проголошує доповідь: «Шановні члени оргкомітету та почесні гості, учасники турніру з баскетболу пам’яті В.А. Кучеренка вишикувались.» Керуючий парадом робить декілька кроків (вліво, вправо) і стає в стрій до запрошених гостей. Диктор: парад приймають:__________________________________ та почесні гості: _______________________________________________ Диктор – слово для привітання надається голові оргкомітету директора Черкаського професійного автодорожнього ліцею Горобцю Олександру Михайловичу. Голова оргкомітету – проголошує промову 10 хв, закінчує словами: «Капітанам команд – підняти прапор України» Керуючий парадом – на підйом прапора капітанам команд до щогли «марш». Капітани виходять із строю, біжать до щогли, шикуються, з них заздалегідь попереджені(ний) піднімають прапор, лунає гімн України Керуючий парадом – капітани команд на свої місця бігом «Руш» Диктор – для привітання слово надається: Диктор – від імені учасників змагань, гостей, ветеранів почесне слово надається: Лунає пісня «Степом, степом» Кращі спортсмени (вихованці) заздалегідь підготовлені діти беруть квіти, проходять вздовж строю, виходять з спортивного залу. Далі на автомобілі прямують до могили. Диктор – шановні учасники змагань, гості, рідні, Володимиру Анатолійовичу не вдалося дожити до сьогоднішніх днів. Вшануймо його пам'ять хвилиною мовчання. Диктор – в знак пам'яті, поваги і пошани до Кучеренка В.А. надається почесне право вручити пам'ятні подарунки (призи) капітанам команд (представникам команд) адміністрації училища, де плідно працював В.А. Кучеренко. Диктор – головному судді змагань оголосити порядок проведення змагань. Головний суддя – оголошує порядок проведення турніру. Диктор – керуючому парадом вивести парад. Керуючий парадом – парад наліво, направо, кроком руш. Першими виходять команди, а за ними гості, члени оргкомітету. 1.4 Розклад ігор 1. Гра № 1 – 14:30 – Черкаський професійний автодорожній ліцей - Черкаський професійний ліцей 2. Гра № 2 – ¬¬¬15:00 – Черкаський професійний ліцей переробної промисловості - «Освіта» 3. Гра № 3 – 15:30 – гра за 3-4 місця 4. Гра № 4 – 16:00 – фінал