Зміст
1. Аналіз процесу здійснення самострахування за законодавством Україні
2. Аналіз динаміки здійснення самострахування в Україні за 2009- 1 половина 2010 рр.
3. Критичний аналіз проблем організації та розвитку інституту самострахування в Україні
4. Використання зарубіжного досвіду в організації самострахування в Україні
5. Пошук резервів вдосконалення процесу організації інституту самосамострахування в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Створення резервних страхових фондів, у свою чергу, може здійснюватись у трьох формах:
фонди самострахування;
централізоване страхове забезпечення;
колективні страхові фонди.
Самострахування ґрунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних ресурсів і доходів. Це дорога і нераціональна форма. Дорога тому, що кожний суб’єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фінансові можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фінансових ресурсів. Відтак сфера самострахування обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фінансових резервів суб’єк¬тами господарювання та певному резервуванні коштів фізичними особами. Більш поширена ця форма в банківській сфері, де вищий ступінь ризику і встановлено досить високий рівень відповідальності.
Самострахування як одна із організаційно-правових форм страхування визначається організаційно-правовими умовами, які встановлюються державою.
сума резервного капіталу (страхового резерву) підприємств на протязі 2009- 1 кварталу 2010 року має стійку тенденцію до зменшення, що зумовлено стійкими негативними тенденціями, що на сьогодні відбуваються в економіці України.
Власний капітал банків має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 85,8% від капіталу; дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу – 0,4%; емісійні різниці – 5,2%; загальні резерви, резервний фонд та інші фонди банків – 14,0%; результати минулих років – 0,5%; результати звітного року, що очікують затвердження – 0,1%; результати поточного року – (-14,2%); результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії – 8,2%. Тобто можна констатувати, що резерви банків є досить значними.
Основними недоліками самострахування є:
— нераціональна і дорога форма страхового захисту, оскільки суб'єкт господарювання повинен витрачати кошти на створення фінансових резервів у повному обсязі можливих збитків, що звужує його фінансові можливості;
— відволікання значних фінансових ресурсів із виробничого процесу для формування страхового фонду, джерелом якого є чистий прибуток, що значно знижує рентабельність суб'єкта господарювання та суперечить основній меті ринкового виробництва;
— самострахування вимагає кваліфікованого управління резервними фондами.