Особливості перестрахування окремих ризиків (ID:29037)

Вступ 1.Сутність перестрахування як економічної категорії 2.Методи перестрахування 3. Оцінка динаміки перестрахування за 3 квартали 2010 року в Україні Висновки Список літератури В Україні перестрахування практично тільки починає розвиватися. Історично склалося так, що перші операції з перестрахування почали здійснюватися вітчизняними страховими компаніями лише з початку 90-х років ХХ століття. За умов державної монополії у сфері страхування, перестрахування всередині країни для забезпечення фінансової стійкості страхових компаній не використовувалося. Як наслідок - перестрахування є найменш дослідженою сферою діяльності для українських страховиків. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований [1]. В Україні ще немає закону про перестрахування. Регламентація діяльності з перестрахування здійснюється на основі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року № 1290 "Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування". Це положення регламентує порядок укладання договорів перестрахування вітчизняних страховиків за межами України з перестраховиками-нерезидентами, але не врегульовує проблем взаємин страхових компаній всередині країни. Таким чином, в Україні ще не сформована достатня законодавча база для здійснення перестрахування. Тому, дана сфера ще потребує глибокого дослідження та пошуку нових ідей щодо регулювання операцій з перестрахування. На даний час, під впливом кризи, світовий ринок перестрахування змінюється. Саме тому, для українських страхових компаній, це зручний час для вдосконалення вітчизняної сфери перестрахування. Крім того, українські компанії починають вивчати страхові ринки Індії, Китаю, а також на Близькому Сході адже, залучення іноземних страховиків і перестраховиків на наці¬ональний страховий ринок України має безсумнівні переваги, та¬кі як поліпшення якості обслуговування в сфері страхування і пе¬рестрахування, передача нових технологій, досвіду; вдосконалення регулювання страхової діяльності з боку держави з використан¬ням міжнародного досвіду. Таким чином, для більшості малих і середніх українських компаній альтернативою буде або передача ризиків лідируючим вітчизняним страховикам з метою подальшої ретроцесії (вторинне перестрахування), або орі¬єнтація на ринки ближнього зарубіжжя. В усьому світі перестрахування має позитивне сприйняття через механізм захисту окремо взятої компанії і страхового ринку в цілому. Перестрахування є са¬мостійним видом діяльності страховика. Традиційно воно захищає прямого стра¬ховика від фінансових втрат, яких він зазнав би за умови необхідності здійснення страхових виплат за договорами страхування, не маючи перестрахового покрит¬тя. На сьогоднішній день спостерігається підвищений інтерес спеціалістів до розгляду питань перестрахування на страховому ринку як одного із способів захисту страховика від випадків неплатоспроможності й банкрутства. Таким чином, актуальним напря¬мом сучасних досліджень стає розгляд перестрахування як однієї з альтернатив забезпечення фінансової стійкості страхових компаній. Визначальним фактором при передачі ризику в перестрахування є економічно обґрунтований рівень суми, у межах якої цедент може залишити ризики на власній відповідальності без збитку для фінансової стійкості. Даний рівень називається лімітом власного утримання цедента. Серед факторів, що впливають на встановлення ліміту власного утримання цедента, можна вказати такі: середня збитковість за прийнятими на страхування ризикам, обсяг отриманих страхових премій за прийнятими ризиками; рівень витрат на ведення справи за даним видом страхування; територіальний розподіл застрахованих об'єктів; підготовленість і досвід андерайтерів. Отже, перевага перестрахування полягає в тому, що страховик, який перестраховує прийняті на себе ризики, створює додаткові гарантії своєї фінансової стійкості. Відповідно, страхувальник отримує додаткову впевненість у повному і вчасному відшкодуванні збитків. Таким чином, пріоритетним завданням для України є створення єдиної інформаційної бази з метою зниження фінансових шахрайств у сфері страхування і перестрахування, забезпечення «відкритості» страхового бізнесу. Тільки за наявності і доступності інформації менеджер страхової компанії зможе, зваживши всі «за» і «проти», прийняти кваліфіковане рішення про вибір тієї або іншої стратегії перестрахування. Щодо перспектив перестрахування на українському ринку, то слід зауважити, що для найефективнішого використання даного виду фінансових послуг потрібно виконати ряд завдань та зробити деякі законодавчі зміни, а саме: - удосконалення законодавчої бази, у частині визначення перестрахування як виду діяльності; - стандартизація перестрахувальних продуктів по основних класах бізнесу з урахуванням традицій українського страхового ринку й міжнародних принципів ведення перестрахувального бізнесу; - просування на українському ринку страхових і перестрахових програм, розроблених спільно страховиком і перестрахувальником; - підвищення рівня професіоналізму страхових послуг; - формування стабільного українського перестрахового ринку з максимальним використанням його внутрішнього потенціалу. Таким чином, ми можемо стверджувати, що розвиток ринку перестрахових послуг в Україні є не просто очевидним, але й необхідним, оскільки це допоможе забезпечити багато вагомих і цікавих угод не лише між українськими компаніями всередині країни, але й дозволить підвищити ступінь довіри іноземних партнерів до українського бізнесу, тим більше, якщо перестраховиками будуть виступати всесвітньо відомі компанії.