Зразок роботи
ВСТУП
Теплоенергетика – галузь теплотехніки, що базується на перетворенні теплової енергії в інші види енергії, в основному у механічну й електричну. Вона відіграє дуже важливу роль у господарстві України, забезпечує всебічний науково-технічний прогрес в різних напрямках виробництвах, покращує побутові умови та умови праці. Ступінь розвитку енергетики має вагомий вплив на стан економіки в країні, сприяє створенню нових промислових вузлів.
Механічна енергія генерується за рахунок теплоти з використанням теплосилових установок, що являються фундаментом теплової енергетики до складу яких входять: котлоагрегати і турбіни. Отримана в цих установках механічна енергія застосовується для приведення в дію робочих машин чи електромеханічних генераторів, які і виробляють електроенергію.
На даний час майже 90% встановлених енергоблоків вже відпрацювали свій розрахунковий ресурс, що дорівнює 100 тис. годин експлуатації, а решта наближаються до цієї межі. Протягом останніх 40 років, за відсутності фінансування не було введено в експлуатацію жодного нового енергоблоку, а за роки незалежності України побудовано лише один новий котел з ЦКШ на Старобешівській ТЕС і на Зміївській ТЕС реконструйовано пиловугільний котел за сучасними технологіями.
Останнім часом в енергосистемі України сталися значні зміни. Створено Об’єднану енергетичну систему України (ОЕС), 4 державні акціонерні енергогенеруючі компанії (ДАЕК), до яких увійшли всі ТЕС потужністю понад 500 МВт кожна («Донбасенерго», «Дніпроенерго», «Центроенерго», «Західенерго») і дві гідрогенеруючі компанії («Дніпрогідроенерго» і «Дністрогідроенерго»). Всі АЕС входять в об’єднання «Енергоатом». Об’єднана енергосистема України пов’язана з енергосистемами сусідніх з нею держав.
Розвиток теплових електростанцій спрямований на збільшення потужності одиничних агрегатів (парогенераторів і парових турбін), що дозволяє швидкими темпами прирощувати енергооснащеність народного господарства.
Теплові електростанції (ТЕС), а також теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і когенераційні установки (КУ) знизили вироблення на 2,7% - до 11 млрд. 401,2 млн. кВт·год. В тому числі, генкомпанії ТЕС зменшили виробництво 5,5% - до 8 млрд. 311,6 млн. кВт·год, тоді як ТЕЦ і КУ збільшили на 5,7% - до 3 млрд. 89,6 млн. кВт·год.
Для великих міст доцільніше будувати теплоелектроцентралі (ТЕЦ), котрі використовують отриману пару в парогенераторі для забезпечення потреб споживачів не тільки в електроенергії, вони ще мають регульовані теплофікаційні відбори, що слугують гарячим теплоносієм для верхнього і нижнього мережевих підігрівників (ВМП і НМП), в яких мережева вода нагрівається до 150-170 °С та подається системою магістральних трубопроводів до житлових масивів і далі через проміжні теплообмінники, або безпосередньо направляється на опалення і гаряче водопостачання
(теплофікація споживачів). Інша частина пари використовується в турбіні і направляється до конденсатора. Така турбіна працює за тепловим графіком, і в найбільш холодний час року кількість пропущеної пари в конденсатор фактично дорівнює нулю.
Опалення від ТЕЦ являється економічно-вигіднішим, ніж від центральних та індивідуальних котельнь, оскільки на ТЕЦ мережева вода підігрівається парою, що вже відпрацювала на вироблення електроенергії. У випадку з котельнями підвищення економічності досягається використанням теплоти при максимальній температурі горіння палива.
В основу дипломної роботи закладено проектування промислово- опалювальної ТЕЦ для м. Дніпро.
Магістр