Зразок роботи
ВСТУП
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Середня школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства та школою початковою, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.
У Концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта XXI століття - це освіта для людини. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-орієнтовану. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети. Дуже важливо відчути індивідуальність дитини, вишукати ті методичні форми, що сприятимуть збагаченню й розвитку творчого потенціалу, розкриттю її здібностей, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання. Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів. Принципово важливі положення концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей [8, 35].
Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне - навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю. Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання школярів є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Перед освітою завжди були питання: «Чого навчити?» і «Як навчити?» Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності [3, 89].
Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту середньої школи і мають на меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити.
Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання школярів, пошуку таких форм проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність учнів на уроках освітньої галузі «Технології».
Сьогодні вже неможливо викладати заняття традиційно, коли у центрі освітнього процесу знаходиться педагог, а діти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення, виконують завдання тощо. Впровадження інтерактивних методик під час проведення занять дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі, І. Абрамова, Н. Борисова, І. Іванова,Д. Кавтарадзе Л. Петровської, О.М Коберника, В. Рибальського, О. Смолкіна, Т. Чепеля та ін. Він полягає насамперед у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Інтерактивне навчання у закладах освіти передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у педагогів.
Інтерактивні методи навчання допомагають учням оволодіти певними навичками: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її та сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів [10, 72].
Актуальність теми курсової роботи обумовлена необхідністю удосконалення та підвищення пізнавальної активності учнів на уроках освітньої галузі «Технології».
Об’єктом дослідження є пізнавальна діяльність учнів.
Предметом дослідження є шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках предметів освітньої галузі «Технології».
Мета дослідження: проаналізувати й обґрунтувати шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів, розробка системи інтерактивних методів навчання, які доцільно використовувати на уроках освітньої галузі «Технології». Довести, що впровадження інтерактивних методів на уроках трудового навчання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів.
Гіпотеза дослідження: впровадження інтерактивних методів навчання на уроках освітньої галузі «Технології» сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів.
Магістр