Зразок роботи
ВСТУП
Місця є величезними центрами просторових змін, які впливають на навколишнє середовище регіонів, держав і континентів. Крім того, деякі з них стоять центрами культурних інновацій. Фахівці зосереджуються на нових концепціях, технологіях, фінансових і соціальних ресурсах, а також на міграції креативних людей, щоб реалізувати сучасні стратегії оновлення та модернізації міського простору. Деякі держави з іншого боку, ніби зупинилися в часі, зберігають риси минулих поколінь і це в них є в пріоритетах.
Дивовижне поєднання мереж і потоків створюється в результаті взаємодії міст. Кожне місто має складні ієрархії та типології. Формують його міжнародні міста та невеличкі робітничі поселення, центри поточної ділової активності та сезонні курортні селища, транспортні хаби та віддалені екомістечка, міста з кварталами масового житла та невпинно зростаючими хмарочосами, і місцеві адміністрації, які час від часу нагадують сільські поселення.
У 1920–30-х роках української географії почали дослідження специфіки містобудування. В. Кубійович є основоположником української геоурбаністики. Таким чином, дослідник стверджував, що «географічні праці, присвячені містам, або проблеми міст більшої території засобом порівняння, або, частіше за все, є монографіями окремих міст. .[9, с.31]
Як зазначав автор “Географії міст” Г. Лаппо, “багатогранність міста як соціального організму, фокусу території, комунально-господарського комплексу, містобудівної системи потребує участі в дослідженні його проблем представників багатьох наук… Географічні ідеї та концепції необхідні для розкриття фундаментальних властивостей міста”. Вчений наголошував, що географія розглядає місто на різних територіальних рівнях; соціальна географія допомагає пізнати місто як своєрідний “демографічний котел”; географія зобов’язує розглядати місто разом з оточенням, що виступає його партнером і водночас доповненням. .[2, с.37]
Актуальність теми дуже важлива для нашого суспільства, тому що оптимізація просторового розвитку України - це поліпшення умов для роз-
витку окремих частин і регіонів країни. Місто відображає різні аспекти соціальної дійсності, відображаючи територіально в міській забудові та благоустрої соціальної структури суспільства, характер праці, побутові риси та смаки різних епох. Типи господарської діяльності, які можна використовувати знайти в різних просторових організаціях функціональних зон. Екологічні стандарти та ідеї починаються ставленням до землі, води та зелених насаджень у місті; технологічний рівень розвитку розширенням типу і ступенем забудови, міського планування та благоустрою. Таким чином, матеріально-просторові характеристики міста фіксують різні аспекти організації суспільства.
Мета курсового проекту в тому, щоб розглянути території великих міст нашої держави, з яких кварталів складаються великі міста і приміські зони, як вони відрізняються не тільки набором демографічних чи економічних показників, таких як кількість населення, а й виробництвом промислової продукції, реалізацією послуг, як проходе будівництво житла чи закладів соціальної інфраструктури,ну і звичайно дослідженні своєї особливої аури та колориту, які сприймаються через власне уявлення та стереотипи.
Звідси випливають такі завдання:
- знаходження відмінностей в розвитку кварталів великих міст та в забезпеченні громадськості якісними умовами проживання в них;
- інфраструктурою між окремими просторами; забезпечення довготривалого розвитку, забезпечення всіх громадян приблизно однаковими умовами;
- орієнтири просторового розвитку: зростання та інновації, збереження інфраструктури
- життєзабезпечення, заощадження ресурсів, побудова культурного ландшафту.
Об’єктом дослідження є відокремлені квартали у містах, їх оптимізація та розвиток. Багатогранність міст як соціального організму, фокусу території, комунально- господарського комплексу, містобудівної системи.
Предметом дослідження є вивчення специфіки відокремлення кварталів не тільки на прикладі Києва та столичного регіону, а й Полісся, Харківщини, Луганщини, Дніпропетровщини,Херсонщини, Івано-Франківщини, Львівщини.
Таким чином, предметна область географії охоплює широкий спектр питань, пов’язаних із вивченням просторових аспектів виникнення, розміщення, розвитку міських поселень населення, формування та зміна міських мереж і систем, феномени індустріальних і постіндустріальних міст, глобальні (світові), креативні, розумні, зелені міста та водночас депресивні, деградаційні міста, трансформація міського простору та взаємодія міста з навколишнім середовищем.
Важливим науковим доробком були спроби пояснити нерівномірність у розміщенні міських поселень (Коваленко 1967; Григорович 1968 та ін.). Найхарактернішою рисою розселення міського населення є висока його концентрація в незначній кількості великих міст і розпорошення значної частини міського населення по багатьох малих та середніх містах (Онікієнко та ін. 1968). П. Коваленко зазначав, що така нерівномірність зумовлена розміщенням природних ресурсів (мінерально-сировинної бази), відмінністю в економіко-географічному положенні між окремими містами та частинами
адміністративних районів, природними (ґрунтово-кліматичними) та історичними умовами розселення. Основним фактором, що визначає перспективне зростання існуючої мережі міських поселень, він вважав розміщення нових промислових підприємств . .[1, с.1]
Орієнтири просторового розвитку включають розвиток та інновації, збереження інфраструктури життєзабезпечення, економію ресурсів і створення культурного ландшафту. .[1, с.1]
Тому для прийняття ефективних містобудівних рішень необхідно вивчити особливості функціонування та розвитку різних типів містобудівних систем; це включає визначення темпів зростання міста, структури житлового фонду, розрахунку та принципів організації мережевого обслуговування, які одночасно пов’язані з прогнозами соціально-демографічної структури населення, яка, зі свого боку, залежить від економічної основи розвитку міста та його функціональної структури.
І РОЗДІЛ РОЗВИТОК МЕРЕЖІ КВАРТАЛІВ У МІСТАХ УКРАЇНИ, ДИНАМІКА ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПАРТНЕРИ
1.1 Характеристика міської мережі України
Важливе значення нашої держави мають природні географічні зв'язки розвитку міста з його околицями, а також його розбудова та використання, погляд на будинки та поверховість їх. Зокрема розміщення населення, його густота, етнічна та професійна структура, досліджуються менш остаточно, ніж стосунки, пов’язані з цілим містом, а не окремими кварталами. Це особливо важливо для географів, потім це дає основу для поділу міста на природні одиниці.
Неправильне розміщення промислового виробництва негативно впливає на рівень зайнятості населення та використання трудових ресурсів у малих містах. Отже розвиток малих і середніх міст і використання трудових ресурсів є важливою проблемою у розвитку кварталів у містах. Розвиток малих та середніх міських поселень сприятиме більш успішному вирішенню основного завдання – вирівнюванню рівнів економічних районів країни.
Міська мережа України характеризується великою кількістю міст різного розміру та значення, що утворюють складн
Магістр