0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості розвитку мисливсько-рибальського туризму Дністровського водосховища. Етапи формування (ID:1130084)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Туризм
Сторінок: 11
Рік виконання: 2019
Вартість: 70
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………….…3 Особливості розвитку мисливсько-рибальського туризму Дністровського водосховища…………………………………………………….....4 Висновки…………………………………………………………………………….11 Список літератури………………………………………………………………….12
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Туризм є одним із соціальних, культурних та економічних феноменів сучасного світового розвитку. За прогнозами темпи зростання туризму найближчим часом становитимуть від 5,4% на міждержавному рівні до 3,8% на рік у межах регіонів. За деякими оцінками кількість туристів у 2010 році перевищить 1 млрд. чол. При цьому дві третини від обсягів світового туризму припадає на європейські країни. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси — це природні та природно-антропогенні ландшафти, об'єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу. Розвиток туризму і краєзнавства передбачає максимальне використання природних та історико-культурних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Україна має надзвичайно багаті й різноманітні природні туристично-краєзнавчі ресурси: кліматичні, водні, орографічні (гірські хребти та передгір'я), приморсько-пляжні, біотичні (лісові), ландшафтні, бальнеологічні, фітолі кувальні (масиви лісових і паркових насаджень), спелеологічні тощо.