Туристичний кластер як консорціум туристичних міст Словаччини (ID:254300)

ВИСНОВКИ Дослідивши туристичний кластер як консорціум туристичних міст Словаччини, ми дійшли таких висновків. 1. Узагальнивши теоретичні положення щодо визначення поняття «кластер», можна запропонувати таке тлумачення цієї категорії: «Кластер – це добровільне об’єднання підприємницьких структур відповідних галузей, які тісно співпрацюють з науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями й органами влади як по вертикалі, так і по горизонталі, генеруючи при цьому потребу в об’єднанні дедалі більшого числа фірм з однаковими або спорідненими ресурсами з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону, а також забезпечення інноваційного розвитку національної економіки». 2. Позитивні аспекти створення та існування кластерів проявляються в наступному: зростання продуктивності праці, а для регіону – зміцнення власного конкурентного статусу; зниження трансакційних витрат, а для регіону – активізація підприємницької діяльності; створюються передумови щодо підвищення здатності до сприйняття інновацій, а для регіону – підвищення інвестиційної привабливості; забезпечується кращий доступ до ринків збуту, спеціалізованих постачальників та прийняття технологічних рішень, а для регіону – сприяння найбільш раціональному використанню ресурсів; зростає гнучкість, економія на масштабах виробництва та ефекті синергії, а для регіонів – поліпшується інноваційне середовище; виникає більша ймовірність утворення нових підприємств на окремих локальних територіях, що забезпечить зростання експортного потенціалу та створить передумови для сталого розвитку соціальних процесів у регіоні. 3. У роботах вітчизняних і закордонних авторів туристичний кластер розглядають як систему інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення «основного продукту» кластера – туристично-рекреаційних послуг. До туристичних кластерів належать групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно застосовують спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці та інші функціональні структури господарства. Туристичний кластер – це, передусім, спільнота різних підприємств і організацій на певній території, що напряму або опосередковано пов’язані з наданням туристичних послуг. Обслуговуючі сектори охоплюють постачання засобів виробництва послуг, рекламно-інформаційні послуги, консалтинг; споріднені сектори – подібні технології, подібні стратегії та спільну робочу силу; допоміжні сектори – освіту, підготовку кадрів, науково-дослідну роботу та регуляторні структури тощо. 4. Аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду туристичної кластеризації свідчить,що кластерна модель організації виробництва та просування на ринку товарів і послуг сприяє вирішенню ряду економічних проблем регіону, диверсифікації виробництва продукції та послуг, підвищенню їх конкурентоспроможності. Важливою складовою економічної системи регіону є успішне функціонування територіально-рекреаційної системи та формування на її основі рекреаційно-туристичного кластеру, що дає змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину і значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний розвиток регіону. 5. Туристичний рух є однією з найперспективніших галузей Словаччини, що найшвидше розвивається. Розташування Словаччини у серці Європи на перехресті старих торгових шляхів, культурне та історичне багатство і сприятливі кліматичні умови створюють потенціал для розвитку туристичного руху у цій країні. Історичний аналіз особливостей розвитку туризму у Словаччині показав, що галузь почала розвиватися завдяки наявності у країні значних бальнеологічних і рекреаційних ресурсів. Виїзний туризм у СР майже у 10 разів вищий від в’їзного туризму. Продуктивність словацького туризму порівняно з сусідніми країнами значно нижча. Зокрема, в’їзний туризм у більшості країн значно вище джерело валютних надходжень, ніж у Словаччині. Словацька Республіка на відміну від сусідніх країн має особливо відмінні природні і культурно-історичні умови для розвитку туризму та притоку іноземних туристів. Але через більш низький рівень обслуговування туризм не у змозі реалізувати свій потенціал. 6. Кластерна політика в економіці Словацької Республіки почала реалізовуватись з 2007 року, коли був прийнятий програмний документ, яким безпосередньо передбачається підтримка економічної кластеризації, – «Інноваційна стратегія Словацької Республіки на період 2007-2013 рр.». У той же час до категорії економічних кластерів на території Словаччини можна віднести сформовані історично на базі геологічних особливостей та економічної доцільності металургійний кластер у Кошицькому краї (найбільший в країні металургійний комбінат, спеціалізовані науково-дослідні установи, навчальні заклади та інші відповідні об'єкти інфраструктури) і сільськогосподарський кластер у Нітрянському краї (система спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних установ, Аграрний університет, найбільша у Словаччині сільськогосподарська виставка). 7. Проект «Словацькі королівські міста – відродження» було висунуто від імені Консорціуму містом Стара Любовня. Декларація, підписана мерами міст Бардейова, Кежмарока, Левочі та Старої Любовні у 2001 році, оголосила створення консорціуму (асоціації) у складі чотирьох зазначених міст з такими цілями: 1) зберігати та відновлювати спільну історико-архітектурну та культурну спадщину, що знаходиться на території міст-учасників; 2) сприяти господарському поступу міст-учасників насамперед через розвиток сучасних високоякісних форм туризму, що мають інтегрувати всі причетні економічні складники; 3) шляхом розвитку туризму та супутньої економічної активності на підставах сталості посилити соціальну спрямованість господарського поступу міст-учасників. 8. Функціонування Консорціуму допомагає у вирішенні питань скоординованого розвитку туризму в містах-учасниках та в регіоні Спіш, збереження та відновлення історико-архітектурних пам’яток та середньовічної міської забудови, збалансованого екологічного розвитку, збільшення робочих місць завдяки розвитку туристичної галузі тощо. Консорціум проводить активну промоційно-рекламну діяльність з метою просування своїх турпродуктів на європейському та світовому туристичному ринку. 9. Одним із пілотних проектів, спрямованих на формування транспортно-логістичних кластерів у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, може стати логістичний кластер, що охоплюватиме Закарпатську область України, регіон Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Кошицький край Словаччини та район Сату-Маре Румунії. Тобто, діяльність цього кластера поширюватиметься на всі чотири транскордонні регіони, сформовані між Україною та ЄС. У вказаному кластері поєднуватимуться різні види транспорту, причому, як вантажного, так і пасажирського. Це стосується автомобільних доріг та автопортів, залізничних колій і залізничних транспортних вузлів, аеропортів та аеродромів і річкового судноплавства. Усіх їх пов’язуватиме між собою розгалужена мережа транскордонної транспортної логістики. 10. У транскордонних регіонах, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, доцільно формувати мережу деревообробних кластерів, об’єднаних спільними ресурсами та метою функціонування. Функціонування транскордонного лісогосподарського кластера (або їх мережі) в західних областях України створюватиме сприятливі передумови для розвитку іншого транскордонного кластера, а саме – туристично-рекреаційного. Адже ведення екологічного господарювання в лісовому секторі Карпатського регіону, ґрунтоване на поліпшенні якості природних ресурсів у відповідних транскордонних регіонах, а також їх людського і соціального капіталу, супроводжу¬ватиметься нарощуванням потенціалу відпочинкової індустрії в передгірних і гірських районах українських, польських, словацьких, угорських і румунських Карпат. Це дасть всі підстави для спільного використання учасниками ринку туристичних послуг прикордонних регіонів цих країн наявного туристично-рекреаційного потенціалу з метою отримання синергетичних ефектів у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС. Саме це дозволяють зробити транскордонні туристичні кластери. 11. Створення такого кластера в межах одного, декількох чи всіх транскордонних регіонів, до складу яких входять прикордонні території України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, дасть змогу поєднати в єдину систему підприємства туристичної та інших суміжних галузей, що сприятиме реалізації пріоритетних задач, які стоять перед підприємствами, установами, організаціями туристичного бізнесу відповідного транскордонного регіону та сприятиме посиленню його конкурентних переваг. Метою створення транскордонного туристичного кластера є сприяння стійкому економічному та соціальному розвитку Карпатського регіону, формування взаємозв’язків і мереж співробітництва між підприємствами, організаціями й установами його країн-учасниць. Адже наближення кордону Європейського Союзу до України, подібність природного, рекреаційного потенціалу, спільність історичного та культурного розвитку, стабільне економічне співробітництво у межах Карпатського транскордонного регіону дозволяють використовувати переваги транскордонного співробітництва для посилення його конкуренто¬спроможності на основі використання кластерної моделі розвитку