0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Туристичні ресурси Поліського регіону (ID:420586)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Туризм
Сторінок: 120
Рік виконання: 2016
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………...................... 4 РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ………......................................................... 7 1.1 Характеристика географічного положення .............................................7 1.2 Сучасний рівень розвитку туризму .........................................................23 РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ ................. 33 2.1 Природні туристські ресурси................................................................... 33 2.1.1 Кліматичні ресурси.................................................................................33 2.1.2 Гідрологічні ресурси................................................................. ……….35 2.1.3 Геоморфологічні ресурси....................................................................... 37 2.1.4 Біологічні ресурси...................................................................................42 2.1.5 Курортні ресурси ................................................................................... 45 2.1.6 Ресурси об’єктів природно-заповідного фонду................................... 50 2.2 Історико-культурні туристські ресурси………………........................... 57 2.2.1 Архітектурно-містобудівні ресурси...................................................... 57 2.2.2 Археологічні ресурси............................................................................. 62 2.2.3 Біографо-соціальні ресурси....................................................................67 2.2.4 Етнографічні особливості регіону........................................................ 72 2.2.5 Подієві ресурси........................................................................................74 2.2.6. Музеї, театри, галереї............................................................................ 77 2.3 Інфраструктурні туристські ресурси……………....................................82 2.3.1 Характеристика засобів розміщення.....................................................82 2.3.2 Транспортні ресурси...............................................................................87 2.3.3 Підприємства сфери дозвілля і розваг..................................................90 РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПОЛІСЬКОМУ РЕГІОНІ.........................................................98 3.1 Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області/регіону..................................................................................98 3.2 Розробка пропозицій із раціоналізації використання туристських ресурсів.......................................................................................104 3.2.1 Формування програми туру і прямих витрат на його організацію…………………………………………………………...............105 3.2.2 Формування накладних витрат ……………………………................ 109 3.2.3 Формування загальної собівартості й кінцевої ціни туру………….. 111 3.2.4 Розрахунок доходу від реалізації туру………………………………. 114 3.2.5 Розрахунок фінансових результатів від реалізації туру …………… 115 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ 2.1 Природні туристські ресурси 2.1.1 Кліматичні ресурси Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах. Клімат Волинської області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної. Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області. Клімат Рівненської області помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня. Клімат Житомирської області помірно континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня —5,7°, липня +18,9°. Абсолютний мінімум —35, —40°, абсолютний максимум +35, +40°. Період з температурою понад +10° становить 158 днів. Сума активних температур 2390—2520°. Опадів на півночі випадає 600 мм, на півдні- 570 мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20— 30 см. 3 несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1—2 дні (рідше 4—6 днів) з градом. Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку. Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою. Північна частина області розташована у помірно теплій вологій агрокліматичній зоні (до 650 мм опадів на рік), а південна - у теплій, недостатньо зволоженій зоні (до 450 мм опадів на рік). Кордон між агрокліматичними зонами майже відповідає зональному кордону “Полісся – Лісостеп”. Середня температура січня від -7° до -8° С, а липня +19 .+19,5" С. Довготривалість безморозного періоду в області становить: у повітрі - 160 - 180 днів, на ґрунті - 140 -150 днів. Більшість опадів випадає у теплий період року. Клімат Сумської області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні становить від -7,9° на півночі області до -7,1° - на південному заході, в липні - від +18,4° на півночі до +19,9° на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36°, абсолютний максимум +38°. 2.1.2 Гідрологічні ресурси Територія Волинської області дуже насичена поверхневими водами, які представлені 130 річками і 235 озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок за межами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі з них (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області. З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими на території області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки. Річки використовуються для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства. Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'єм водної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частина об'єму належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь становить майже половину об'єму всіх озер області (48,6%). В межах області виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті. Показники забезпеченості водними ресурсами Рівненської області в розрахунку на 1 кв. км території та на 1 мешканця області вищі від середньоукраїнських у 1,3-1,9 раза. Гідрографічна мережа області налічує 171 річку, загальна довжина яких складає 4,5 тис. кілометрів, з них одна велика - р. Прип’ять, шість середніх – р. Стир, р. Іква, р. Горинь, р. Случ, р. Ствига, р. Льва та 164 малих річки. На території області протікають 18 річок міжобласного та міждержавного значення, 17 річок належать до басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять. В області налічується 53 озера, площа водного дзеркала яких становить 1 га і більше. Загальна площа цих природних водойм становить 2660 га, а сумарний об’єм води - майже 131 млн. куб. метрів. Всі озера зосереджені у поліській частині області. Крім того, на заплавах крупних річок налічується близько 750 заплавних і старичних водойм. Серед найбільших озер області – Нобель (499 га), Біле (453 га), Острівське (112 га). Найглибше озеро Біле (26,8 метрів). Станом на 01.01.2006 в області налічується 12 водосховищ, загальною площею 3274,07 га, сумарним об’ємом води 50,98 млн. куб. метрів. Найбільші водосховища: Хрінницьке на р. Стир і Млинівське на р. Іква. Житомирська область порівняно з іншими областями України являється недостатньо забезпеченою водними ресурсами. Потенційні запаси поверхневих вод в області становлять лише 1,2 км3, іншими словами, на 1 жителя Житомирщини припадає 0,88 тис. м3 води. Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть. За запасами водних ресурсів Київська область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95 % забезпеченості на 1 км припадає 996,5 тис. м3 загальних і 26,3 5 тис. м3 місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,17 5 тис. м3. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6–11 разів більші й місцевими в 1,2–2,2 рази менші ніж у середньому по Україні. На території області також є Київське водосховище і значна частина Канівського водосховища, крім цього, збудовано 56 невеликих водосховищ об’ємом 194,0 млн м3 і 2386 ставків об’ємом 235,5 млн м3. Загальна площа земель водного фонду Чернігівської області становить 198,320 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель – 130,290 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 68,030 тис. га, в тому числі: річками та струмками – 17,696 тис. га, озерами та прибережними замкнутими водоймами – 10,293 тис. га, ставками та водосховищами – 29,711 тис. га, штучними водотоками – 10,330 га. Всього на території області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 км. Відповідно до класифікації річок України всі річки Чернігівської області поділяються на: 2 великих річки – Дніпро (124 км) та Десна (505 км). 8 середніх – Сож, Трубіж, Супой, Удай, Судость, Сейм, Снов, Остер (загальна протяжність 723 км), 1560 малих річок (загальна протяжність 7017 км), з яких 160 мають довжину > 10 км. У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. В області налічується 46 водосховищ загальним об'ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об'ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер.