Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах сьогодення туризм є невід’ємною складовою часиною економіки нашої країни, а тому туристична сфера є важливим фактором розвитку як України вцілому, так і кожного регіону окремо. Незважаючи на кризові соціально-економічні явища з якими наша держава зіткнулася протягом останніх декількох років , анексією АР Крим, пандемією COVID-19, сфера туризму та рекреації все ж таки не втратила своєї популярності та актуальності. Саме тому, туристичний сектор є важливою передумовою не тільки для виходу країни з економічної кризи, але й для залучення іноземних інвестицій у розвиток українського туристичного ринку.
Плавні Нижнього Дніпра мають значний туристично-рекреаційний потенціал. Привабливістю відзначаються такі об’єкти ПЗФ, як: НПП «Олешківські піски», НПП «Нижньодніпровський», НПП «Білобережжя Святослава», а також водно болотні угіддя – Дніпровсько-Орільська заплава, Дельта Дніпра та Верхів’я Каховського водосховища. Крім того, на зазначеній території збереглося багато залишків давніх історичних поселень і добре розвинена туристична інфраструктура.
Об’єктом дослідження є рекреаційні ресурси плавнів Нижнього Дніпра.
Предметом дослідження є організація рекреаційно-туристичної діяльності в межах плавнів Нижнього Дніпра.
Метою дослідження є аналіз рекреаційного використання наявних туристичних ресурсів плавневої частини Нижнього Дніпра в межах території України.
Для досягнення мети було поставлено і вирішено наступні завдання:
1. розглянути фізико-географічні особливості суббасейнів річки Дніпро в межах України;
2. дослідити природні особливості суббасейну Нижнього Дніпра;
3. проаналізувати природні, історико-культурні туристично-рекреаційні ресурси та рівень туристичного інфраструктурного забезпечення плавнів Нижнього Дніпра;
4. виявити недоліки в організації туристичного природокористування та запропонувати шляхи їх вирішення.
Методи дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, географічне описання.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на рівні плавнів Нижнього Дніпра визначено рекреаційно-туристичний потенціал його території.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного нами дослідження можуть бути використані Департаментами туризму та курортів ОДА, областей які знаходяться на території плавнів Нижнього Дніпра з метою здійснення заходів щодо покращення атрактивності території в межах областей, а також щодо раціонального туристичного використання їх територій.
Крім того, матеріал, викладений у дипломній роботі, можна застосовувати у процесі викладання дисциплін географічної та туристичної спрямованості у вищих навчальних закладах, а також у загальноосвітніх школах під час вивчення курсу «Фізична географія України».
Результати дослідження було апробовано на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація економіки: сучасні реалії, прогнозні сценарії та перспективи розвитку», за підсумками якої було опубліковано тези доповіді «Природно-заповідний фонд плавнів Нижнього Дніпра».
Об’єм та структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 65 сторінок друкованого тексту.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Поняття та сутність рекреаційно-туристичного комплексу
Туризм та рекреація є важливою складовою економіки України. Питанням вдосконалення понятійного апарату функціонування рекреаційних комплексів займається багато відомих вітчизняних вчених, серед яких, такі як: М. Й. Ковач, Л. М. Корецький, В. Г. Герасименко, Н. В. Фоменко, В. А. Квартальнов, В. Ф. Кифяк, Е. А. Котляров, А. С. Кусков та ін [7, 8, 14, 16].
До головних понять рекреаційної географії слід віднести такі як: рекреація, рекреаційні ресурси, рекреаційна територія, рекреаційний комплекс та рекреаційне освоєння території.
Під рекреацією розуміють відтворення або відновлення духовних та фізичних сил, втрачених людиною в процесі життєдіяльності; рекреація являє собою різновиди діяльності людини у вільний час, які направлені на задоволення соціальних і особистих потреб і запитів, а також на відновлення сил [17]. Розвиток рекреації на будь-якій території неможливий без існування на ній певних видів рекреаційних ресурсів.
Розкриваючи поняття «рекреаційні ресурси», слід відмітити їх широку розгалуженість у плані різновидів [49]. За основною системою структурування рекреаційні ресурси поділяють на три типи:
- природні рекреаційні ресурси – до них відносять сукупність природних компонентів, процесів та явищ, які знаходяться на певній території і використовуються або можуть бути використані в цілях туризму та рекреації;
- соціально-економічні рекреаційні ресурси, які являють собою матеріальну основу об’єктів туристично-рекреаційної діяльності та розвиненість інфраструктури галузі;
- історико-культурні рекреаційні ресурси, які являють собою загальний культурний фонд певного регіону чи території і включають в себе культурні, історичні і духовні надбання суспільства та можуть задовольнити пізнавальні потреби туристів [47].
Рекреаційною територією називають територію, яка використовується для масового відпочинку, оздоровлення людей, екскурсій та туризму. В межах рекреаційної території може існувати декілька рекреаційних комплексів. Рекреаційна територія являє собою ділянку земельного фонду, задіяну в організації лікування, туризму та відпочинку. На сьогоднішній день, у світі виділяють дві тенденції до формування рекреаційних територій [4]:
1. стрімкий розвиток урбанізованих рекреаційних територій на базі курортних населених пунктів (курортні місцевості, приморські рекреаційні райони);
2. розвиток рекреації на міжпоселенських територіях шляхом створення рекреаційних парків.
Будь-яка країна прагне до створення умов для лікування, відпочинку та відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому поєднанню умов для рекреації в багатьох державах склалися потужні комплекси туризму, відпочинку та курортного лікування. Такі комплекси одержали назву рекреаційних [42].
Рекреаційний комплекс - це частина загального господарського комплексу регіону (території), що являє собою поєднання туристських, рекреаційних та супутніх підприємств і організацій, діяльність яких координується державними та (або) іншими структурами і спрямована на створення, просування і реалізацію унікального турпродукту з урахуванням оптимального використання рекреаційного потенціалу території [15, с. 16].
Рекреаційний комплекс має складну будову, оскільки передбачає так звану «інтеграцію» підприємств туристичної індустрії , постачальників туристичних продуктів та послуг, іншими словами об’єктів виробничої та невиробничої сфери певної території. Особливістю структури рекреаційного комплексу є висока взаємозалежність ефективності інтеграції об’єктів туристичної індустрії та ресурсної бази, інфраструктури території та факторів розвитку рекреаційної діяльності в певній місцевості (рис. 1.1.) [11].
Рис. 1.1. Структура туристсько-рекреаційного комплексу [11]
Популярність серед туристів тієї чи іншої території певною мірою залежить від її рекреаційної освоєності.
Рекреаційна освоєність території – це досягнутий рівень господарського потенціалу рекреації у процесі територіального поділу праці [35, с. 24]. За О. Г. Топчієвим, рекреаційна освоєність території – це рівень її соціокультурної та природної підготовленості, інфраструктурної облаштованості і так званої «екологічної захищеності» як рекреаційного середовища [50].
В той же час, внаслідок рекреаційного освоєння певної території виникає антропогенний вплив на її природнє середовище, що спричиняє виникненню несприятливих фізико-географічних процесів. Саме тому, між потенціалом природних рекреаційних ресурсів та рівнем рекреаційної освоєності території повинен бути баланс, іншими словами раціональне рекреаційне природокористування.