Зразок роботи
ВСТУП
Міжнародний досвід організації ділових подорожей створювався протягом кількох десятиліть. У цьому секторі туристичної діяльності сформувались асоціації, наукові та навчальні заклади, друковані видання, методичні посібники, сформувалася стійка організаційна структура на основі професійного менеджменту. Країни туристичного профілю розробили та активно реалізують програму державної підтримки розвитку бізнес туризму.
Туризм є цінним джерелом підвищення національного добробуту. Його можна розглядати як систему, яка надає всі можливості для розуміння історії, культури, звичаїв, духовних і релігійних цінностей країни та її народу, що приносить країні дохід, не кажучи вже про «годування» системи. Багато суб’єктів та юридичних осіб так чи інакше пов’язані з наданням туристичних послуг.
Актуальність теми. Діловий туризм є однією з основних і швидко зростаючих галузей світової економіки. Завдяки безпрецедентному швидкому зростанню діловий туризм визнаний економічним явищем ХХ століття. Діловий туризм відіграє провідну роль у розвитку вітчизняної економіки та допомагає її інтеграції у міжнародний економічний ринок. Сьогодні діловий туризм зайняв свою нішу в діловому туризмі, він має таку ж позитивну динаміку, як і міжнародний туризм. Той факт, що близько 50% доходів авіакомпаній, близько 60% доходів готелів і більше 70% доходів компаній з прокату автомобілів припадає на бізнес-мандрівників, є відповідним тому підтвердженням. Тому ця тема сьогодні надзвичайно актуальна.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у процес дослідження теорії і практики ділового туризму зробили відомі зарубіжні та вітчизняні вчені: А.Ю. Александрова, І.Т. Балабанів, А.І. Балабанів, І.М. Білецька, В.Я.Брич, Дехтяр Н.А.,Л.А. Волкова, І.В. Зорін, В.А. Квартальнов, А.Т. Кирилов, С.П. Кузик, С.І. Нікітенко, В.Д. Олійник, В.Ф.Семенов, О.А. Смірнова, В.К. Федорченко та інші. Разом з тим, вивчення наукових праць свідчать про те, що є безліч дискусій як щодо деяких теоретичних положень, так і низки важливих аспектів подальшого розвитку ділового туризму, що у підсумку потребує удосконалення.
Метою випускної кваліфікаційної роботи є дослідження перспектив розвитку ділового туризму в Україні.
Відповідно до мети, потребують свого вирішення наступні завдання дослідження, а саме:
- визначення поняття, сутності та значення ділового туризму;
- аналіз методичних підходів до оцінки та аналізу функціонування ділового туризму;
- здійснення діагностики сучасного стану ринку ділового туризму в світі та Україні;
- аналіз ресурсного потенціалу Київської та Львівської області для розвитку ділового туризму;
- виявлення проблем розвитку ділового туризму в зазначених областях;
- прогнозування перспектив розвитку ділового туризму в Україні, використовуючи закордонний досвід;
- виявлення можливостей удосконалення інфраструктури ділового туризму.
Об’єктом дослідження є діловий туризм як спеціалізована ніша туризму.
Предмет дослідження - теоретичні та прикладні засади розвитку системи ділового туризму в Україні.
Методи дослідження. Методика дослідження ґрунтується на використанні положень і принципів системного підходу. Окремі питання досліджувались з використанням статистичних та економіко-математичних методів. Мною використовувались емпіричні методи наукового пізнання: спостереження, класифікація, аналіз документів, логічний, порівняльний аналіз та ін. Методи наукових узагальнень, логічно-теоретичний та синтезу застосовано при дослідженні теоретичних основ функціонування ділового туризму в світі та Україні; порівняння і аналізу – для оцінки та аналізу стану ділового туризму в областях, статистичні, прогностичні для виявлення перспектив розвитку.
Практична значущість отриманих результатів полягає у виявленні проблем розвитку та функціонування ділового туризму та розробці шляхів його покращення.
Інформаційною базою дослідження стали документи Верховної Ради й Уряду України, Укази Президента, наукові монографії, збірники наукових робіт, статті вітчизняних і закордонних учених, особливо з теорії і практики туризму і економіки туризму; матеріали ЗМІ, ресурси Інтернету; статистичні й аналітичні матеріали міжнародних організацій; дані Державного комітету статистики України; матеріали науково-практичних конференцій; особисті розрахунки автора.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Магістр