Відновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, що постраждали під час стихійних лих (ID:939664)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Тема дослідження відновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, що постраждали під час стихійних лих, є дуже актуальною та важливою. Незалежно від того, чи є це повінь, землетрус, лісова пожежа або інша стихійна подія, наслідки її можуть бути дуже серйозними для рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, які зазвичай знаходяться в природному середовищі. Стіхійні лиха можуть завдати значних матеріальних збитків підприємствам туристичної галузі, таким як готелі, ресторани, магазини та інші послуги, які зазвичай надаються в рекреаційних зонах. Крім того, природні катастрофи можуть також завдати значних екологічних збитків, таких як забруднення водних джерел або знищення екосистем, що можуть вплинути на розвиток туристичної галузі в цьому регіоні на довгий період часу. Дослідження відновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, що постраждали під час стихійних лих, може допомогти знайти ефективні способи відновлення та розвитку туристичної інфраструктури в цих регіонах. Це може включати розробку нових стратегій маркетингу, підтримку відновлення екосистем та здійснення необхідних інвестицій для відновлення інфраструктури. Поновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі після стихійних лих є важливим завданням, щоб забезпечити безпеку туристів, зберегти навколишнє середовище та підтримати розвиток туризму. Отже, дослідження відновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, що постраждали під час стихійних лих, має велике значення для збереження природного середовища та розвитку туризму в майбутньому. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні проблеми відновлення рекреаційних зон та підприємств туристичної галузі, що постраждали під час стихійних лих висвітлювали такі вітчизняні та зарубіжні дослідники: О. Амоша, Л. Балашов, Н. Борисевич, М. Бутко, Р. Браймер, О. Гуцал, Дж. Котлер, Л. Кручок, Я. Мовчан, А. Мерзляк, М. Проскура, С. Попович, Д. Фостер. та інші. Мета дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій та стратегічних напрямів усунення наслідків стихійних лих у рекреаційних зонах для туристичної діяльності. Реалізація поставленої мети передбачила розв’язання таких завдань дослідження: 1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження рекреаційних зон. 2. Охарактеризувати напрями сучасної політики України по відновленню рекреаційних зон. 3. Проаналізувати механізми державного регулювання під час надзвичайних ситуацій. 4. Дослідити процес організаціъ усунення наслідків стихійних лих в рекреаційних зонах. 5. Здійснити оцінку сучасної політики України по відновленню рекреаційних зон та туристичної діяльності після стихійних лих. 6. Дослідити стратегію усунення наслідків стихійних лих у рекреаційних зонах для туристичної галузі України з урахуванням зарубіжного досвіду. Об’єкт дослідження: рекреаційні зони, що постраждали під час стихійних лих. Предмет дослідження: механізми державного регулювання розвитку туристично-рекреаційної зон , що постраждали під час стихійних лих. Методи дослідження. В основу дослідження покладені сучасні методологічні положення суспільної географії, зокрема географічного ресурсознавства, рекреаційної географії та туризмознавства. У використанні загальнонаукових методів акцентований системний підхід (концепція геосистем), методи систематики – класифікації, типології, та розроблення оцінних шкал ресурсознавства, методи регіональної економіки (концепція міжгалузевих комплексів). Використані конкретнонаукові методи: порівняльно-географічний, географічних класифікацій та таксономій, картографічний, геоінформаційний, геопросторового аналізу – дослідження територіальних систем і структур. Інформаційною базою дослідження стали статистичні та аналітичні документи: Матеріали офіційного сайту Gov.ua, офіційної статистики ООН, а також журнали, газети, публікації, інформаційні ресурси, Інтернет, які знаходяться у вільному доступі. Були широко використані публікації переважно вітчизняних авторів. Практичне значення результатів досліджень полягає в тому, що їх можна використовувати для розробки стратегій відновлення та розвитку рекреаційних зон та туристичної діяльності після стихійних лих в Україні. Матеріали дослідження можуть знайти застосування в навчальному процесі освітніх установ вищої освіти туристичного профілю. Структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел (37). Загальний обсяг магістерської роботи – 79 сторінок.