Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Друге десятиліття ХХ століття – надзвичайно складний період в історії української літератури. Драматичні події життя, політичні збурення й гасла наклали свій відбиток на ідейно-тематичне та жанрово-стильове забарвлення художніх творів. Справжнього пожвавлення українській літературі надавала творча діяльність активних учасників революції та громадянської війни. Всі вони уважно придивлялись як до соціально-політичних змін у житті суспільства, так і до морально-етичних сторін розвитку революційних подій, хоча й по-різному сприймали та оцінювали навколишню дійсність, сповідували досить часто полярні принципи, дотримувались несхожих стильових уподобань.
Одним з неоднозначних та неординарних напрямів в літературі й мистецтві даної доби є футуризм, який розпочався у добу заперечень, творення «мистецтва майбутнього», модернізації, «культу міста», у добу маніфестацій, рухів, революцій та воєн. Футуризм, заперечуючи спадщину, закликав митців майбутнього поривати з традиціями. Серед знакових фігур українського літературного відродження 20-х років ХХ століття виділяється постать Михайля Семенка – активного учасника літературно-мистецьких полемік і дискусій, засновника українського футуризму. Він модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив нові образи й створив слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу. Ім’я поета набуло неоднозначного, часом скандально-суперечливого статусу, відгомін якого ще й донині позначається на стані семенкознавства.
Певна хвиля інтересу до постаті Михайля Семенка виникла в 60-х рр. ХХ ст. З’являються поодинокі дослідження О. Полторацького, Л. Крігера та ін. Сучасне українське семенкознавство представлене дослідженнями літературознавців як материкової, так і діаспорної складової України (праці Ю. Коваліва, Р. Гончарова, Д. Горбачова, С. Жадана, О. Ільницького, М. Сороки, Г. Черниш та ін.). Варто назвати також імена Є. Адельгейма, В.Вокальчука, Ю. Лавріненка, Н. Лисенко-Єржиківської, В. Моренця, М. Неврлого, М. Сулими та ін. Свою дослідницьку діяльність вони присвятили найрізноманітнішим аспектам українського футуризму та діяльності його представників. 2012 р. з ініціативи Любові Якимчук українськими поетами авангардистами було оголошено Роком Семенка, який був відзначений низкою акцій, присвячених поетові («Виставка поетів імені Михайля Семенка», Ніч поезії та музики нон-стоп під час Форуму видавців у Львові була присвячена Семенку, лекція мистецтвознавця Дмитра Горбачова «Під знаком Семенка», дискусія у «Кабінеті» за участю Олега Коцарева і Любові Якимчук та ін.).
Актуальною сьогодні, на мою думку, є дослідження як і позитивних, так і негативних сторін творчості Михайля Семенка у контексті традиційності та новаторства.
Об’єкт дослідження – творчий доробок Михайля Семенка: традиційність і експериментальність.
Предмет дослідження – поезії Михайля Семенка крізь призму футуристичної течії.
Мета роботи: висвітлити особливості творчості Михайля Семенка. Завдання курсової роботи:
1. Висвітлити філософсько-естетичні засади футуризму як авангардного напряму у літературі та мистецтві початку ХХ ст.
2. Простежити еволюцію українського футуризму в національному літературознавстві від генези до сьогодення.
3. Представити сучасний погляд на творчість Михайля Семенка – основоположника українського футуризму.
4. Проаналізувати словесні модифікації у візуальній поезії Михайля Семенка.
5. Охарактеризувати інтимну лірику поета.
Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел, літературознавчий аналіз художніх творів.
Структура курсової роботи містить чотири розділа, висновки та список джерел.