Синтаксично нерозкладні словосплучення у функції членів речення (ID:1128661)

Основою побудови висловлювань і реалізації комунікативної мети у мовленні є словосполучення і речення. Саме словосполучення слугують матеріалом для побудови речень. Тому словосполученню у мовознавстві приділено значну увагу. Актуальність дослідження зумовлюється такими чинниками: підвищений інтерес сучасних лінгвістів-україністів до синтаксично нерозкладних словосплученнь у функції членів речення; низкою проблемних питань щодо розуміння природи словосполучення. Мета дослідження − з’ясувати структурні та семантичні особливості словосполучень у функції членів речення. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання: - визначити поняття словосполучення в сучасному мовознавстві; - розглянути граматичні та функціональні особливості нерозкладних словосполучень сучасній українській мові; - дослідити структурні особливості та складні випадки будови та вживання словосполучень. Об’єктом дослідження є словосполучення в сучасній українській літературній мові. Предметом дослідження є структурні та семантичні особливості аналізованих синтаксично нерозкладних словосполучень у функції членів речення. Відповідно до специфіки, предмета, поставленої мети роботи та задля об’єктивності висвітлення описуваної тематики на кожному етапі послуговувалися низкою загальнонаукових і лінгвістичних методів, зокрема: − індуктивним методом, який на основі окремих фактів дозволяє систематизувати й описати досліджуваний матеріал; − дедуктивним – слугує для виведення висновку щодо подібностей і відмінностей у словосполученнях; − дескриптивним – застосовується для опису словосполучень на певному етапі її розвитку; − зіставно-типологічним – дає можливість розкрити структурні та лексико-семантичні особливості словосполучень; − суцільної вибірки – з метою виокремлення досліджуваних синтаксичних одиниць української мови із лексикографічних джерел, художніх творів, електронних ресурсів; − структурним – дає змогу проаналізувати словосполучення на основі відношень і зв’язків між його елементами. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – сторінок, використаних джерел – .