Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши структурно-семантичну будову терміносистеми робототехніки та лексико-семантичні процеси, що відбуваються в ній, ми дійшли таких висновків.
1. Проаналізувавши численні дефініції, запропоновані різними авторами, вважаємо найбільш вдалим таке визначення: термін – це одиниця лексичного рівня (слово або словосполучення), яка позначає певне поняття у відповідній галузі людської діяльності, утворює функціонально-тематичний клас галузевої лексики і є органічним (системним чи позасистемним) елементом термінологічного фонду. Із кінця 60-х років ХХ ст. в Україні започатковано багатоаспектне дослідження терміносистем різних галузей знання, що уможливило простежити історію їх становлення, процеси номінації спеціальних понять та явищ, визначити лексико-семантичні та структурно-граматичні особливості досліджуваних термінологій, їх генетичний склад та функціонування в різних стилях української мови. На сьогодні у вітчизняному термінознавстві досліджено понад сто терміносистем.
2. Описовий метод у нашому дослідженні застосовано для аналізу етапів формування української робототехнічної терміносистеми, а також для виявлення і систематизації робототехнічних термінологічних одиниць, їхнього опису за тематикою, парадигматикою, структурою та походженням. Для дослідження змістового аспекту значеннєвих одиниць фахової мови більш ефективним є компонентний аналіз – система прийомів мовознавчого вивчення значень термінів, суть якої полягає в розщепленні дефініції терміна на складові компоненти. Це дало змогу з’ясувати семантику робототехнічних термінів, окреслити їхні тематичні групи. Застосування елементів дистрибутивного аналізу уможливило розмежувати значення полісемійних робототехнічних термінів. Аналізуючи структурно-граматичну специфіку цієї групи термінів, для характеристики словотвірних моделей однокомпонентних робототехнічних термінів ми використали структурний метод дослідження.
3. Дослідивши склад і структуру української термінології робототехніки, можемо констатувати, що ядерним центром цієї термоніносистеми є поняття «робот» і похідні від нього поняття «робототехніка», «робототехнічний», «роботизація» і подібні. Поняття «робототехніка» ми проаналізували у порівнянні з близькими до нього «автоматизацією», «мехатронікою», з’ясувавши схожість і відмінності між ними. Було визначено, що роботизація – це повна або часткова заміна людини-оператора, яка здійснює управління багатовимірним комплексом, системою або об’єктом, на багатоканальний технічний засіб, який в залежності від поточних технологічних процесів самостійно вибирає програми управління, еквівалентні діям людини-оператора в цих конкретних умовах. На периферії терміносистеми виявились такі поняття, як механіка, периферійна електроніка, керуючий модуль, середовище розробника (софт).
4. Було проаналізовано використання досліджуваної термінології у таких сферах використання робототехніки, як промисловість, сільське господарство, освіта, військова справа, побут, у наукових текстах і в Інтернеті. Досліджено термінологію, яка розкриває поняття «робот», їх різновидів та багатоманітні напрями поширення роботів у сучасному світі.
5. До продуктивних способів творення робототехнічних термінів належать спосіб вторинної номінації, словотвірний, синтаксичний, морфолого-синтаксичний способи, спосіб іншомовних запозичень. Спосіб вторинної номінації спостерігається, коли для позначення наукового поняття використовується існуюча в мові назва. Словотвірний – один із найпродуктивніших способів термінотворення за допомогою афіксів, скорочення слів, складання основ та слів. Синтаксичний спосіб створення термінів будується на основі вживання словосполучень для позначення понять. Словосполучення можуть складатися від двох до декількох одиниць.
Найпоширенішими є двокомпонентні (бінарні) словосполучення, побудовані на основі підрядного зв’язку. Багатокомпонентні терміни мають властивості як терміна, так і словосполуки. Відсутність власних номінативних засобів спричиняє до появи в мові запозичень, які є одним з активних джерел поповнення терміносистем. Найбільш активно українська терміносистема робототехніки поповнюється за рахунок англомовних запозичень.
6. До основних лексико-семантичних явищ у термінології робототехніки слід віднести синонімію, омонімію, антонімію, полісемію, паронімію. Синоніми й варіанти в термінології – явище не бажане, але цілком реальне, його існування сприяє унормуванню фахової мови, бо з часом одна з одиниць починає домінувати, відтісняючи іншу на другий план. Існують такі відношення між термінами з міжнародними компонентами. Зокрема для терміна «робот» подаються такі синоніми: «електронна людина», «маніпулятор», «кіборг», «робокар», «напівлюдина», «напівмашина», «розумна машина», «андроїд», «автомат», «механічна лялька», «бот» та ін.
Омонімія у термінології спостерігається у випадках, коли при виникненні розбіжності між значеннями полісемічного слова, втрачається їх спільна основа. Аналіз досліджуваного матеріалу свідчить, що явище омонімії в українській робототехнічній термінології представлене здебільшого на міжгалузевому рівні. Розмежування полісемії та омонімії становить певну проблему через різне розуміння вченими названих явищ та їх специфічність, що полягає в неможливості встановлення точних меж між полісемією та омонімією.
7. Під час побудови нового терміна слід перевіряти, чи не існує в науково-технічній термінології терміна, що звучить однаково. Запозичення іншомовних термінів, що в момент запозичення є омонімами для термінів, які вже використовують у рідній мові, повинно бути категорично відкинуто. Слід також утримуватися від впровадження в термінологію таких іншомовних термінів, які в момент запозичення є досить близькими до тих, що використовують у рідній мові і щодо яких можна передбачити, що в подальшому їхній звуковий комплекс зміниться до збігу зі звуковим комплексом уже існуючих у рідній мові термінів. Узагалі, запозичення повинно призводити до омонімії лише в разі крайньої потреби. Вивчення існуючих систем термінів свідчить, що здебільшого в них впроваджені і впроваджують іншомовні терміни без потреби і нерідко без відповідного аналізу; це призводить до засмічення термінології.
