Зразок роботи
За обсягом семантики афікси поділяються на багатозначні й однозначні. Багатозначні мають кілька значень. Це, наприклад, суфіксальні морфеми -ець, -иц-я, -ок та ін., префіксальні пере-, на-, за- та ін., флексійні -а, -ий, -є та ін. Однозначні мають одне значення. До них ми відносимо як суфіксальні, так і префіксальні морфеми (-ськ-ий, -уват-ий, пра-, па-).
За ступенем подібності семантики афікси бувають синонімічними й антонімічними. До синонімічних належать морфеми, лексико-граматичне значення яких незалежно від будови збігається повністю або частково. Синонімічними є, наприклад, суфіксальні морфи -ець і -чанин із значенням особи за місцем проживання (полтавець і полтавчанин), -ар і -іст із значенням особи за назвою музикального інструмента (сопілкар, баяніст). До антонімічних належать морфеми, які мають однакову будову, але різні за значенням, наприклад: суфіксальні морфи -к-я, із значенням особи жіночої статі (друкарка), -к-а2 із значенням конкретного предмета (хустка), -к-а3 із значенням дії (оранка), -к-а4 із зменшувально-пестливим значенням (книжка, ніжка).
За місцем у слові відповідно до кореня афікси поділяються на префіксальні та постфіксальні. До префіксальних належать ті морфи, що знаходяться в препозиції, тобто перед коренем або перед іншим префіксом.
До постфіксальних належать ті морфи, які знаходяться в постпозиції, тобто після кореня. Сюди ми відносимо суфікси, флексії і постфікси. Суфікси знаходяться або безпосередньо після кореня, або після інших суфіксів. Флексії знаходяться або безпосередньо після кореня, або після суфікса. Постфікси знаходяться після закінчення.
За формою вираження афікси поділяються на дві групи: виражені фонемно(субстанціальні, позначені) та фонемно не виражені або нульові(непозначені).
Магістр