Зразок роботи
Деякі аспекти адекватного перекладу рекламного тексту
Анотація
У даній статті проблема перекладу рекламних текстів розглядається з точки зору міжкультурної комунікації. Увага зосереджується на необхідності комплексного підходу , який повинен поєднувати результати аналізу особливостей вербального і невербального складників, властивих повідомленню, з метою адекватної їх передачі.
Аннотация
В данной статье проблема перевода рекламных текстов рассматривается с точки зрения межкультурной коммуникации. Внимание сосредотачивается на необходимости комплексного похода, который должен сочетать результаты анали за особенностей вербального и невербального компонентов, при сущих сообщению, с целью адекватной их передачи.
An Annotation
In this article the problem of translating of advertisement texts is examined from the point of view of cross-cultural communication. Attention is concentrated on the necessity of complex approach, that must combine the results of analysis of features of verbal and unverbal components, characteristics of the report, with the aim of their adequate transmission.
Мета дослідження: дослідити та описати труднощі, які виникають при необхідності адекватного перекладу рекламних тексті, а також окреслити напрямки шляхів їхнього подолання.
Сучасна реклама є одним із своєрідних видів словесності, які нині активно розвиваються. Зважаючи на широке і повсюдне використання ЗМІ рекламних текстів,
вони неминуче стають предметом вивчення фахівців різних наукових галузей – маркетингу і менеджменту, соціології і психології, культурології і журналістики. Зрозуміло, це відносно нове (у його сучасних формах) для України мовне явище не може не привернути і увагу філологів, особливо дослідників проблем перекладу, оскільки реклама в її найкращих виявах є дуже цікавим стилістичним «сплавом», що включає елементи публіцистики, ділового спілкування і художньої літератури. Саме тому проблема адекватного перекладу (а точніше, адекватного передання змісту, його творчого переосмислення з урахуванням очікувань цільової аудиторії і неминучих міжкультурних відмінностей) рекламного тексту, як і художньої літератури,належить до розряду «вічних», так само як вічні пошуки її оптимального вирішення. Будь-якому філологу, якому доводилося займатися перекладом художньої літератури, добре відомі «підводні перешкоди» на шляху досягнення еквівалентності оригіналу; фактично весь процес зводиться до постійного прагнення подолати труднощі як суто мовні, так і – в не меншій мірі – екстралінгвістичні. Зневага до існуючих міжмовних відмінностей, що вимагають від перекладача значних фонових знань, ігнорування національно-культурних особливостей цільоої аудиторії може призвести до непередбачуваних наслідків, що іноді загрожують комунікативними збоями. Р. Е. Екстел у своїй відомій книзі про гумор цитує немало «інтернаціональних» прикладів business bloopers із різних куточків світу, що стали майже одіозними. Доречним є посилатися тут на деякі з них для ілюстрації вказаних вище перекладацьких труднощів. Та. Компанія «Дженерал моторс» назвала одну з моделей, призначених для експорту до Іспанії, Nova, перш ніж при перекладі виявилося, що для іспанців вона не «ходить» - no va. Популярна в США назва Puff (tissues) навряд чи змогла б у незмінному вигляді «адаптуватися» на німецькому ринку, оскільки по-німецьки воно співзвучне розмовному позначенню «будинку поганої репутації». Кумедний казус стався при спробі американської фірми «Gerber» продати дитяче харчування у деяких африканських країнах: помітні яскраві коробки зі всміхненим немовлям на картинці попиту практично не мали: як виявилося, у африканців на етикетках звичайно зображують вміст продукції, а не її адресата. Таким чином. При перекладі рекламного повідомлення на іноземну мову в плані міжкультурної комунікації можна говорити про перенесення іміджу товару у вигляді набору понять у цільову культуру і його втілення в рекламному повідомленні, який створюється з урахуванням мовної картини світу представників даного культурно-мовного колективу.
Основною вимогою до художнього перекладу є створення цілісного образу твору, що не суперечить задуму автора, що відповідно обмежує довільне втручання перекладача в мову оригіналу, оскільки в завданнях останнього жодної мірою не входить створення наперед запрограмованого іміджу (як у випадку з рекламою). І досягти об’єктивності при оцінці одержаного результату достатньо складно оскільки вона визначатиметься рядом різнорідних чинників: думкою критиків і читацької аудиторії (які можуть і не співпадати), популярністю книги у покупців і т. д. такі показники в значній мірі умовні і не завжди наукові, швидше час є істинною перевіркою цінності виконаної роботи.
Проте, на відмінну від літературного перекладу якість перекладу рекламного тексту через його специфіку більше піддається методам наукового дослідження. Критерієм успіху рекламної кампанії є, перш за все,