Зразок роботи
Українська мова віддзеркалює душу народу, його історію, побут, стосунки між людьми, зокрема, між чоловіками й жінками. Мовна репрезентація чоловічих і жіночих образів набуває сьогодні великого значення, оскільки це виявляє усталеність стереотипів у суспільстві.
На функціонування мови впливають різні соціальні чинники, тому з розвитком суспільства, з певними змінами у навколишньому світі розвивається і система мови. Традиційно виокремлюють зовнішні та внутрішні чинники.
До зовнішніх причин належать економічний та суспільно-політичний розвиток, вплив різних історичних подій, прогрес у науці та техніці, розвиток культури тощо. У «Вступі до мовознавства» український лінгвіст Михайло Кочерган зазначає, що зовнішні чинники є надзвичайно потужними. Від них залежать не тільки зміни в мові, а й саме існування чи зникнення мови. Мова існує доти, доки існує народ - носій цієї мови. Вона зникає тоді, коли зникає народ, що може трапитися внаслідок утрати державної незалежності, асиміляції політично панівною нацією в багатомовній державі чи внаслідок фізичного винищення. [14, c. 36]
Однак не в усіх випадках мовних змін простежується пряма залежність від зовнішніх чинників. Так, жодними суспільними умовами чи якимись іншими зовнішніми чинниками не можна пояснити втрату носових голосних я і зредукованих г і ь в українській мові. Такі явища розвиваються всередині мови, зумовлені її внутрішніми потребами, інерцією її розвитку, тобто саморозвитком. Значить, внутрішньомовні причини закладені в самій мові, в її внутрішній системі, в її можливостях і тенденціях. Це - суперечності, що є в мові, боротьба між якими спричиняє зміни. Всі такі суперечності зводяться до суперечностей між потребами спілкування і мовними можливостями. [14, c. 37]
Українська мова належить до високорозвинутих мов, з багатовіковою історією розвитку, тому вона має дуже великий фразеологічний склад. Фразеологія найкраще репрезентує національну специфіку мови, є носієм елементів, що досить різноманітно і повно характеризують етнічну картину світу [14, с.52]. Фразеологічний склад – це яскравий і своєрідний носій національно-культурних особливостей мовної системи, оскільки, на думку В. Жайворонка, фразеологія виступає тією сферою мовної діяльності, де чітко простежується вплив мови на формування менталітету нації [7, с.33].
Гендерна проблематика сьогодні глибоко вкорінилася в специфіку української лінгвокультурної спільноти, її етноментальні, соціопсихологічні константи, культурні традиції тощо [16, c. 1]. Гендерні стереотипи часто використовуються у нашому мовленні, а також в нашому житті. З дитинства людина стає об’єктом впливу гендерної системи . Розвиток мови залежить від соціальних чинників і, у зв’язку з цим, питання гендерних стереотипів у такому розділі мовознавства, як фразеологія, набуває актуальності.
Мета роботи - дослідити вплив гендерних стереотипів на українську фразеологію.
На основі об’єкта, предмета дослідження можна сформувати такі завдання:
- опрацювати науково-лінгвістичну літературу з фразеології;
- зібрати і систематизувати гендерно-марковані фразеологізми;
- проаналізувати гендерні стереотипи у фразеологізмах;
- окреслити гендерну нерівність у деяких фразеологізмах;
- класифікувати фразеологізми за статтю та ознаками;
- виокремити і дослідити фраземи, до складу яких входять імена;
- дослідити походження деяких фразеологізмів;
- узагальнити результати теоретичних та практичних досліджень;
Об’єктом дослідження є гендерно марковані фразеологізми.
Предметом дослідження є семантика та причини виникнення гендерно маркованих фразеологізмів.
Під час дослідження використано такі методи:
1) метод аналізу, що базується на опрацюванні теоретичних питань з фразеології, наукових досліджень з теми, вивченні літератури з виокремленням основних моментів;
2) метод синтезу використано задля поєднання різних елементів опрацьованої літератури в єдине ціле;
3) метод узагальнення застосовано у процесі написання висновків на основі опрацьованого матеріалу.
Курсова робота складається зі змісту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Зміст містить коротку структуру роботи, розкриває головні аспекти, які буде розглянуто в основній частині.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження. Основну частину складено з двох розділів. У першому зібрано і систематизовано науковий матеріал, зокрема про поняття фразеології, та гендерні стереотипи. У другому розділі описано гендерно марковані фразеологічні одиниці, зокрема запропоновано їхню класифікацію і досліджено походження деяких з них.
У висновках відображено результати дослідження.
Список літератури налічує 30 позицій.