Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Дослідивши засоби репрезентації концепту ВІЙНА в сучасних ЗМІ та в наочних засобах агітації та пропаганди, ми дійшли таких висновків.
1. Незважаючи на те, що збройне протистояння на Сході України триває вже майже 2 роки, загальновизначеної термінології щодо висвітлення цих подій в українських ЗМІ дотепер немає. Тому поняття, що використовуються українськими медіа для описання стану справ у Донбасі та навколо нього, різняться залежно від підтримуваних ними політичних сил і не завжди є точними та загальноприйнятними. Водночас базовими залишаються поняття, які використовуються щодо ситуації на Сході в офіційному дискурсі української влади. Головним серед них є визначення щодо того, як називати конфлікт на Донбасі. Як відомо, керівники держави неодноразово стверджували, що проти України йде війна, розв’язана Росією. Пізніше, знову ж таки з подачі політичного керівництва, утвердилася концепція, що Росією проти України ведеться так звана гібридна війна – передусім – інформаційна, дезінформаційна і пропагандистська війна, доповнена всебічною, зокрема кадровою та збройною, підтримкою загонів бойовиків.
2. Врахувавши різні точки зору науковців, вітчизняні експерти запропонували використовувати такі терміни: військовий конфлікт, збройне протистояння, конфлікт на Сході України, зона АТО, зона конфлікту, військова агресія (Росії), війна, агресія, гібридна війна. Додатковими термінами для опису ситуації визнано такі: буферна зона, лінія розмежування, непідконтрольна українській владі територія, сторони конфлікту, зіткнення, мирне населення. Щодо сторін конфлікту експерти визнали прийнятними такі висловлювання: бойовики, проросійські сепаратисти, озброєні сепаратисти, іноземні (російські) найманці, т. зв. «ДНР» і «ЛНР» або угруповання «ДНР» і «ЛНР», т. зв. (або самопроголошений) «народний губернатор» тощо. Відносно української сторони конфлікту доречним визнано вживання термінів: Збройні сили України, армія України, добровольчі батальйони, офіційний Київ. Ситуацію в Криму експерти вважають за доцільне описувати термінами: анексія території Криму, тимчасово окупована територія Криму, окупований Крим. Постраждалих унаслідок збройного конфлікту людей пропонують називати: внутрішні переселенці, вимушені переселенці, внутрішньо переміщені особи, біженці (якщо особи виїхали до іншої країни).
3. За моделлю З. Д. Попової та Й. А. Стерніна, що описана у першому розділі дослідження, концепт ВІЙНА в газеті «День» містить: ядро, до якого ми віднесли найбільш чисельну групу репрезентантів, об’єднавши лексеми на позначення військової справи (145 репрезентантів), а також ближню периферію (80 репрезентантів), що представлена групами лексем на позначення зброї (45 номінацій) та військових угрупувань (35 лексем); дальня периферія (25 репрезентантів) охоплює номінації на позначення військової техніки (8 лексем), військового обмундирування (6 номінацій), інших термінів, пов’язаних із воєнною тематикою (11 лексем). Як бачимо, зона ядра у «Дні» становить 58 % від загальної кількості репрезентантів концепту ВІЙНА в газеті «День», на ближню периферію припадає 32 %, на дальню – 10 %.
4. Концепт ВІЙНА в газеті «Дзеркалі тижня» містить: ядро (180 репрезентантів), ближню периферію (85 репрезентантів), що представлена групами лексем на позначення зброї (41 номінація) та військових угрупувань (44 лексеми); дальня периферія (35 репрезентантів) охоплює номінації на позначення військової техніки (12 лексем), військового обмундирування (9 номінацій), інших термінів, пов’язаних із воєнною тематикою (14 лексем). Отже, зона ядра у «Дні» становить 60 % від загальної кількості репрезентантів концепту ВІЙНА в «Дзеркалі тижня», на ближню периферію припадає 25 %, на дальню – 15 %.
5. Для того, щоб дослідити репрезентацію концепту ВІЙНА у наочних засобах агітації та пропаганди, ми використали польову модель структури концепту, за якою нам вдалося детально дослідити семантичне поле концепту. До зони ядра ми віднесли найбільш чисельну групу репрезентантів концепту ВІЙНА, а саме лексеми на позначення військових подій: боєць, воїни, солдат, військо, АТО, нацгвардія, мобілізація, доброволець, фронт, біженці, окупація, волонтери, Батьківщина, перемога, перемога, слава, пам'ять, та ін.
6. Чи не найчастіше у плакатах репрезентується концепт АТО: АТО в цифрах ООН (надаються дані про кількість загиблих і ранених, викрадених осіб, біженців, про матеріальні збитки країни); Наші герої АТО. Діти – воїнам АТО; Пам’ятайте героїв АТО; Слава воїнам АТО та ін. Поширеними у плакатах концептами є також лексеми «герої», «героїзм»: Невмирущий дух ГЕРОЇЗМУ; ГЕРОЯМ слава! Слава ГЕРОЯМ!; «воїн», «захисник», солдат»: Вічна пам'ять ЗАХИСНИКАМ Батьківщини; Слава ВОЇНАМ; Захисти Україну, ВОЇНІВ наших; Повертайся, СОЛДАТ, живим. Значний емоційний вплив мають плакати, які вміщують афоризми, крилаті вирази: Бог не звільнить ЗАРУЧНИКІВ. Але посприяти може. Решту зроблять хлопці з АЛЬФИ; Велика ПЕРЕМОГА починається з малих БИТВ; Справжню ціну життя знає тільки ДЕСАНТНИК. Адже він частіше за всіх дивиться СМЕРТІ У ВІЧІ (В. Маркелов); Не журися, КОЗАЧЕ, нехай ВОРОГ плаче; Коли ВІЙНА вривається у двері, не захистять слова й печатки на папері (Тартак). Деякі з них побудовані на каламбурі, як от: Перемогли Гітлера – здолаємо й Путлера. Але найчастіше творці плакатів використовують віршовані рядки класиків української літератури: Т. Шевченка, Ліни Костенко, В. Симоненка та ін.
7. Варто зазначити, що бойовий дух нашої армії й свідомість громадян піднімають не лише наочні засоби агітації та пропаганди, які відтворюють нинішні реалії. Важливе значення має також проект Українського інституту національної пам’яті «Воїн. Історія українського війська», що складається із 24 постерів про історію української армії від Київської Русі до сьогодення. Це надзвичайно важливо – аби ті, хто зараз захищають українську землю, розуміли, що вони є продовжувачами справи тих, хто боронив нашу країну протягом попередніх століть. Ці історичні матеріали та їх візуалізація потрібні для промоції серед вояків української військової традиції, для того, аби перетворювати нашу армію у справді українську. Усі ці заходи покликані допомогти Україні перемогти в гібридній війні з підступним і сильним ворогом, насамперед в інформаційній сфері.
Магістр