Емоційно-експресивна лексика у малій прозі Бориса Грінченка (ID:950334)
Зміст
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТИ ЯК СЕМАНТИЧНОГО ЯВИЩА............................................................................5
1.1 Емоційно-експресивна лексика як об’єкт дослідження лінгвістів………….5
Семантичні класи та тематичні групи емоційно-забарвленої лексики……………………………………………………………………………….8
РОЗДІЛ 2. ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНА ЛЕКСИКА У МАЛІЙ ПРОЗІ Б. ГРІНЧЕНКА: СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІЙНІ АСПЕКТИ………………12
2.1 Слова, емоційність яких закладена в семантиці…………………………….12
2.2 Лексичні одиниці, емоційність яких відображається на структурному рівні…………………………………………………………………………….........20
2.3 Тропи як засіб творення емоційности на контекстуальному рівні………………………………………………………………………………….23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….30
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….33
Зразок роботи
Емоційно-експресивна лексика займає вагоме місце в нашій мові. Вона слугує засобом вираження певних емоцій та свого суб’єктивного бачення на світ, оцінки на предмет, явище чи дію, про які йдеться. Слова, що належать до емоційно-експресивної лексики, характеризуються конотативним значенням.
Емоція – душевне переживання, почуття людини. Експресія – виразність, підкреслене виявлення переживань, почуттів. До емоційної лексики належать слова, які містять в собі позитивні або негативні емоції, що супроводжуються експресією, тобто виразністю почуттів.
Емоційно забарвлені слова, як стверджує М.А.Жовтобрюх, в своїй переважній більшості належать до фонду загальновживаної лексики, становлячи в ньому окреме нашарування.
На думку авторів енциклопедії «Українська мова» експресивність – це властивість мовної одиниці підсилювати логічний та емоційний зміст висловленого, виступати засобом інтенсифікації виразності мовного знака, засобом суб’єктивності, увиразнення мови. Також згадується, що емоційне в мові завжди є експресивним, але не кожне експресивне явище є емоційним.
Лінгвісти виокремлюють два типи емоційно-експресивних слів, що діють в сучасній українській літературній мові. В.А.Чабаненко поділяє їх так:
такі, що не мають поняттєвої основи й виражають лише емоції;
такі, що виражають і поняття, і емоції водночас.
Курсова робота присвячена вивченню емоційно-експресивної лексики в малій прозі Бориса Грінченка. Буде детально розглянуто лексеми, вказано лексико-семантичні та структурні особливості кожної з них та зібрано корпус емоційно-експресивних найменувань.
Інші роботи з даної категорії:
