Магнітні властивості металевих квантових наночасток (ID:1211045)

Важливе значення для подальшого розвитку сучасних технологій має експериментальне і теоретичне дослідження фізичних властивостей нано-наночасток. Найпростішою моделлю наночасток є так звані квантові точки. Коли носії заряду електрони (електрони та дірки у випадку напівпровідника) обмежені у всіх трьох вимірах, то таку систему називається „квантовою точкою”. Це означення доволі умовне, оскільки, наприклад, кластери, які складаються з кількох атомів необов’язково розглядаються як квантові точки. Хоча кластери менші, ніж довжина хвилі де Бройля, їх властивості критично залежать від точного числа атомів. Великі кластери мають добре визначену решітку і їх властивості вже критично не залежать від числа атомів. Для таких систем і використовують термін „квантові точки” . Квантові точки, які ще називають “штучними атомами”, можуть містити у своєму складі доволі велике число (до декількох десятків) квантових частинок – електронів та дірок. Загалом, задача зводиться до вивчення станів взаємодіючих між собою квантових частинок, затиснутих в обмеженій області простору гармонічним потенціалом. Важливе значення для пояснення експериментальних даних має теоретичний розрахунок основного стану квантової точки, електронного спектру, спектру екситонних збуджень, магнітного моменту тощо. Для розв’язування цих складних задач необхідно знати точні розв’язки для однієї квантової частинки, щоб застосувати стандартні методи квантової теорії багаточастинкових систем.