Зразок роботи
2. Структура філософського знання
За період свого розвитку філософія стала розгалуженою, об’ємною системою знань, що сприяло її структуризації. Структурувати філософське знання можна з різних підстав. Певні тематичні розділи філософського знання мають свої проблемні питання. Існує достатньо відома класифікація по рівню рефлективності. Виділяють теоретичну філософію та філософствування, де істина не доводиться, а «вбачається». Філософствування може існувати у художній літературі, у формах народної мудрості. У теоретичній філософії виділяють різні її види. Так німецький філософ І.Кант вказував на філософію світового значення, яка ставить глобальні проблеми, найбільш світоглядно значимі, та шкільну філософію, яка являє собою вже існуючі концепції, займається розробкою більш приватних проблем.
Але найбільш відоме структурування філософського знання наступне: онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія, етика, естетика, аксіологія, логіка, історія філософії. Онтологія – це вчення про буття. Основні її питання: «Що є?», «Що існує?», «Що є буття?», «Чи існує буття?», «Як співвідноситься матеріальне та ідеальне буття, душа і тіло?», «Світ розвивається чи залишається в своїй основі незмінним?», «Що є часом?», «Чи існує вчення?», «Чи можна різноманіття світу звести до єдиного?», «Чи є у світі випадковості чи все причинно зумовлено?» та інші. Кількість проблем, які ставить онтологія, робить цей розділ найбільш об’ємним серед інших.
Наступним розділом є гносеологія, яка вивчає питання пізнання: «Чи можна пізнати світ?», «Що є істиною та які її критерії?», «Які форми та методи істинного пізнання?», «Що таке наука?», «Як розвивається наука?». Є філософи, які заперечують пізнання світу повною мірою, вони впевнені, що існують проблеми, які не може осягнути людський розум. Інші – сумніваються в будь-якому знанні, яке існує.
Магістр