Філософи про душу (ID:1127652)

Вступ Давньогрецька цивілізація розташовувалася на Балканському півострові та прилеглих островах. Різноманітність природних умов сприяла розвитку сільського господарства, ремесел та мореплавства. Знаходження на перетині торгівельних маршрутів призвело до швидкого росту міст і розвитку торгівлі. Колонізація прибережних областей Середземного та Чорного морів, торгові контакти з давніми східними цивілізаціями та вивчення їхньої культурної спадщини сприяли стрімкому розвитку грецької культури. Досягнення цієї культури в галузі мистецтва вважаються одними з найвищих досягнень людського розуму. Головним джерелом античної філософії була давньогрецька міфологія. Зі своєї початкової міфологічної природи, вона визначалася космоцентричним підходом, де увага спрямовувалася на цілісний світ, де боги, люди та природа складали єдиний універсум, який розумівся та інтерпретувався через міфи та легенди про богів та героїв. Уже на рівні міфології у давніх греків, або еллінів, як вони називали себе, розпочало формуватися уявлення про об'єктивну необхідність, яка існує незалежно від волі богів - це безособова Ананке, сила долі. Якщо головним джерелом грецької філософії була міфологія, то передумовою її розвитку була форма демократичного суспільства - поліс, місто-держава. Демократичний устрій еллінських полісів гарантував свободний вибір способу життя і публічне висловлення власних поглядів. Відкритість суспільного та політичного життя в полісах, домінування права спонукали філософів до пошуку природних законів, що керують світом. Встановлення демократичних прав громадян у полісах сприяло розвитку логіки, риторики, політичної теорії, що сприяло формуванню філософії як теоретичного осмислення світу. Незважаючи на всі зусилля, спрямовані на збереження навколишнього середовища, ми повинні пам'ятати, що існування нашого виду тимчасово Вимирання - це звичайне і, в той же час, необхідне явище еволюції.