1Проаналізуйте істину як одвічну цінність людства. Особистість і маси в історичному процесі. Роль особистості в історії. Визначте приналежність висловлювання до метафізики чи діалектиці. (ID:1159262)
Зміст
ЗМІСТ
1. Проаналізуйте істину як одвічну цінність людства…………………………3
2. Особистість і маси в історичному процесі. Роль особистості в історії……7
3. Визначте приналежність висловлювання до метафізики чи діалектиці. Відповідь аргументуйте…………………………………………………………..11
a) Людина за своєю природою егоїст.
b) Джерелом руху є внутрішні протиріччя.
c) Або так, або ні. Третього не дано.
d) Все повертається на круги своя.
e) Регрес завжди супроводжує прогрес.
f) Все тече, все змінюється.
g) Горбатого могила виправить.
h) Людина добра за своєю природою.
i) На всякого мудреця достатньо простоти.
j) Все нове – це добре забуте старе.
Список використаних джерел…………………………………………………...15
Зразок роботи
1. Проаналізуйте істину як одвічну цінність людства
У нескінченній орбіті людського розуму та душі, де ідеї танцюють в невловимих відблисках світла, одна здавна тримається міцно в центрі уваги –істина. Це не просто слово, не абстрактна концепція; це своєрідний ореол, який оточує наше сприйняття реальності та визначає наше існування.
Істина, немов дзеркало Всесвіту, відбиває найглибші реалії і відкриває перед нами таємниці існування. У її сяйві ми розпізнаємо обличчя мудрості, осяяне відсутністю обмежень та прихованих ілюзій. Істина – це вічна подорож, на якій ми, подібно мандрівникам крізь час, розкриваємо завіси невідомого.
В історії людства істина завжди виступала як одна з найвищих цінностей, що визначає наше розуміння світу і себе. Це поняття важко осяжне, але водночас заворожує своєю непорушною актуальністю та універсальністю. Філософія істини прокладає шлях до глибин розуміння, відкриваючи перед нами безмежні простори духовного розвитку та самопізнання.
Поняття істини відіграє ключову роль у аналізі наукового пізнання, функціонуючи як фундаментальна категорія. Істина визначає та регулює процес наукового пізнання, виступаючи його провідною цінністю.
Корені класичного визначення істини, що стало стандартним у філософському висловленні, належать античності та були висловлені Платоном: «Той, хто висловлює речі відповідно до їхньої істинності, говорить правду; той, хто виражає їх інакше, подає неправду». Подібне розуміння істини також було характерним для Аристотеля [1, с.26].
Давньогрецькі філософи визначили істину як відповідність наших знань реальності, що лежить в основі створення кореспондентської теорії істини. Ця теорія дає право вважати певну думку істинною, якщо вона точно відображає свій предмет або реальність. Історично відбувалося переосмислення концептуального каркасу цієї теорії та його адаптація до різних філософських підходів.
Філософи, такі як Ф. Аквінський, Р. Декарт, Г. Лейбніц, Г. Гегель, в різний час обговорювали відповідність зн
Інші роботи з даної категорії:
Магістр