Концепція історичного процесу О. Шпенглера (ID:184980)

Упродовж усього періоду існування людства проблема культури мала першочергове, по суті, провідне значення, передусім тому, що культура завжди була могутнім фактором соціального розвитку. Культура постає перед нами як багатогранне явище історичного буття людства. Вивчення походження, сутності культури має свою історію, яка знайшла свій вияв у різних теоріях культури. Однією з найбільш поширених у наш час стала теорія культури О. Шпенглера, який виклав її у своїй знаменитій праці «Занепад Європи». Дослідження мислителя мають важливу наукову цінність та сприяють подальшій розробці теоретичних положень цивілізаційного підходу до пізнання історичного процесу. Німецький дослідник ставить перед собою завдання: простежити долю європейської культури, відтворити історичну картину світу, усвідомити, у якому відношенні знаходиться культура до історії, життя, душі, природи. Провідними категоріями в його концепції виступають «культура» і «цивілізація». Вони набувають специфічного звучання: автор розділяє та протиставляє ці поняття. Розкриваючи зміст культури, О. Шпенглер підкреслює, що культура – це органічна система духовно-соціальних орієнтирів, що мають здебільшого ціннісну основу, завдяки чому вона здатна піднести людину над буденністю. Існуючи як локальна, кожна культура є унікальною та неповторною, вона має свою національну основу. Локальна культура ізольована від інших локальних культур, її своєрідність визначається присутньою у ній «душею» [41, c. 151]. У термін «душа культури» О. Шпенглер втілив власне розуміння: основу культури не можна звести до розуму. Душа культури є унікальною, її не можна виразити раціональними засобами. Важко пізнати внутрішній світ людей іншої культури, зрозуміти природу їх символів, відчуттів, вірувань, бо кожній культурі властиве світовідчуття, цілком зрозуміле лише її представнику.