Концепції фемінізму психологічний рівень (реферат) (ID:533862)

Жіночий рух, що постав як організований політичний рух за соціально-політичні зміни в становищі жінок, отримав назву — фемінізм (від лат. femina — жінка). Даний термін має тривалу історію і сягає своїм корінням революційних подій у Франції XVIII століття. Від ХІХ століття за даним терміном закріплюється значення жіночої емансипації, яка пов’язувалася із рівноправ’ям. Тобто на початку своєї історії фемінізм позиціонувався як рух за звільнення жінок від юридичного безправ’я і розглядався як синонім суфражизму (від англ. Suffrage — право голосу) — боротьби жінок за право участі в голосуванні. Фемінізм як політичний рух у своїй історії пройшов два ключові етапи: 1)середина ХІХ –ХХ століття — «перша хвиля» фемінізму; 2) від 60‑тих років ХХ століття і по сьогодні — «друга хвиля». На першому етапі домінуючою проблемою, що була чітко артикульована, виступала вимога надання жінкам виборчих прав [2, с. 56]. Саме суфражистський рух, як і зазначалось вище, визначав суть політичних позицій фемінізму цієї доби, проте не вичерпував собою всіх питань виведених на порядок денний. Формулювалися більш ширші вимоги до забезпечення рівних прав на освіту, роботу, права на розлучення та майнових прав. Фактично це була боротьба за дозвіл користування тими природними правами, якими вже володіли чоловіки. В першій половині ХХ століття в більшості країн Світу жінки здобули право голосу й в цілому законодавства багатьох країн значно лібералізувалися в питанні поліпшення становища жінок. Лідерами в цьому марафоні виявилися жінки Нової Зеландії, які ще в 1893 році отримали право голосу, від 1902 року ним могли скористатися жінки Австралії, з 1906 — Фінляндії, з 1913 — Норвегії, з 1915 — Данії та Ісландії, з 1917 — Росії, з 1918 — Польщі, Німеччини, Англії, Ірландії, Люксембургу тощо.