Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛІЗИНГУ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
1.1. Економічна сутність і класифікація лізингу
Для ефектив¬ної реалізації інвестиційної діяльності в промисловості економічно доціль¬ним є використання лізингу, як активного інструменту оновлення основних засобів. Лізинг відкриває нові можливості для пожвавлення процесу техноло¬гічного переоснащення пріоритетних галузей та підгалузей промислового виробництва в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів. Зростання масштабів впровадження лізингових операцій в сучасних умовах зумовлено тим, що вони підвищують конкурентоздатність продукції, полегшують виплату податків та стають одним з прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення виробництва.
Лізинг розглядається як комплекс майнових відносин, що виникають в зв’язку з передачею майна в тимчасове користування на основі його придбання і подальшої здачі в довгострокову оренду. До його основних характеристик належать також відносини власності. Так лізингодавець зберігає за собою право власності на предмет оренди, а лізингоодержувач залучає цей предмет у тимчасове користування, тобто право на користування відмежовується від права володіння ним. За користування предметом лізингоотримувач сплачує лізингодавцю відповідні кошти згідно з лізинговою угодою.
Підсумовуючи різні погляди на лізинг, на нашу думку, слід зазначити, що при визначенні сутності лізингу доцільно враховувати сферу його застосування (операційна або інвестиційна діяльність) і розглядати лізинг як економічні відносини, які виникають між учасниками лізингових операцій. З цієї точки зору лізинг поєднує в собі орендні, кредитні та майнові відносини і суттєво сприяє розширенню інвестиційної привабливості підприємства.
Уточнюючи визначення лізингу, слід, на нашу думку, брати до уваги, що за своєю економічною природою лізинг – це, з одного боку самостійний вид підприємницької діяльності, який супроводжується економічними відносинами, а з другого особливий інструмент фінансування, який поєднує орендні, кредитні та майнові відносини та забезпечує технічне переозброєння підприємств за допомогою прямих інвестицій в речовій чи грошовій формах.
Сутність лізингу проявляється через притаманні йому функції. Вивчення літератури, присвяченої лізингу, дозволило автору стверджувати, що лізинг виконує три функції: збутову, фінансову, виробничу [41, с. 326]. Виходячи з з Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України пропонується виділяти такі функції лізингу як: збутова, інвестиційна, операційна.
Збутова функція лізингу проявляється в розширенні ринку збуту основних засобів не тільки суб’єкта господарювання, але має вплив і на макроекономічні показники в цілому.
Так, Кузьмина З.М. вважає, що «Фінансова функція лізингу виражена найбільш чітко, оскільки лізинг є формою вкладення коштів в основні засоби. З розвитком технічного прогресу з одного боку і відсутністю наявних власних коштів з другого, інвестиційні потреби суб’єктів господарювання вже не можуть повною мірою задовольнятися винятково за рахунок традиційних каналів фінансування, якими виступають бюджетні кошти, власні ресурси підприємств і організацій, довгостроковий банківський кредит та т.ін.» [41, с. 327].
Фінансова функція лізингу пов’язана з процесом фінансування оновлення основних засобів за відсутності власних коштів. Але, враховуючи, що лізинг виступає інструментом фінансування оновлення основних засобів, тобто суб’єкти господарювання вирішують інвестиційні потреби підприємства за допомогою лізингу, то, на наш погляд, дану функцію доцільно було б визначити як інвестиційну.
Магістр