Сутність і значення соціального страхування (ID:200699)

ВСТУП Актуальність роботи представлена в проблемі соціального захисту населення. В Україні необхідним є, перш за все, реалізація активної соціальної політики на рівні держави, підприємств. Для забезпечення захисту населення, держава повинна насамперед у законодавчому порядку встановити основні соціальні гарантії, механізми їх реалізації, та функції надання соціальної підтримки. Поряд з державою, соціальний захист забезпечують підприємства (або підприємці) та самі наймані працівники. Головним суб’єктом реалізації соціаль- ної політики в сучасному світі традиційно є держава. Саме держава гарантує можливість взаємодії соціальних груп та інших елементів соціальної структури як суспільно впорядкованого і суспільно захи- щеного системного процесу, тобто соціальної політики в масштабах країни. Тобто держава є гарантом здійснення соціальної політики. У межах комплексу соціальної політики варто виокремити сис- тему соціального страхування населення, яку організовує держава і професійні суспільні інституції. Соціальне страхування відіграє значну роль у забезпеченні добробуту населення держави. Дослідження цієї проблеми свідчать про те, що система соціального страхування по- требує невідкладних заходів щодо її реформування. Окремим пи- танням вирішення відповідної проблеми присвячені, зокрема, робо- ти вітчизняних і російських учених: В. Галицького, В. Гречка, Н. Дубровських, Ю.Комарова, Ю. Міхєєва, В. Міненка, М. Папієва, Н. Перегудова, В. Райхера, В. Ройка, В. Рудень, В. Серебровського, Л. Четверікова Метою курсової роботи є визначення ролі та місця соціального страхування як механізму соціальної політики держави на сучасно- му етапі суспільних трансформацій в Україні. Для реалізації вищезазначеної мети по- ставлено низку завдань, зокрема: – з’ясувати, якою мірою система соціального захисту використо- вує механізм обов’язкового державного соціального страхування; – обґрунтувати напрями державної політики щодо формування та розвитку дієвої системи соціального страхування в Україні. Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення. Об’єкт соціального страхування — майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків. Об'єкт дослідження - система соціального страхування як компонент соціального захисту на сучасному етапі. Методи дослідження: загальнонаукові методи, метод порівняльного аналізу, синтезу, системного підходу, економічного аналізу, економіко-статистичні методи та метод експертних оцінок. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 1.1 Сутність соціального страхування Соціальний захист в Україні має такі складові (рис.1.1): • соціальне страхування — організаційно-економічний інститут захисту громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість, та інші випадки, передбачені законом; • cоціальна допомога — різні види соціальних виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соціального захисту; • cоціальна справедливість (соціальна солідарність) — компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха. Право на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. ВИСНОВОКИ На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: на сучасному етапі проведення пенсійної реформи найважливішим є впровадження її в життя, реалізація на практиці тих переваг, принципів, які концептуально закладені в побудову нової пенсійної системи. Успішна реалізація цього етапу залежить від розв'язання ряду невирішених проблем, пов'язаних з удосконаленням законодавчої бази, системи оподаткування, розвитком недержавного пенсійного забезпечення, фінансової стабільності пенсійної системи. Дослідження показують, що підвищення ставок відрахування до пенсійної системи не вирішує проблем фінансової стабільності. Відповідно до світових стандартів їх сьогоднішня величина вже є зависокою (35%). Підвищення тарифу внесків на пенсійне страхування є безперспективним тому, що підвищує макроекономічний ризик і перешкоджає фінансовій стабільності в країні, зокрема сприяє зростанню інфляційних процесів, підвищенню цін на продукцію та послуги, зростанню частки осіб, які ухиляються від сплати внесків та тіньового сектору економіки. Зростання демографічного навантаження на працюючу частину населення обумовлено негативними демографічними процесами - старіння населення та від’ємний природний приріст. Низький рівень народжуваності, зниження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років у поєднанні з очікуваним майбутнім збільшенням тривалості життя сприятимуть зростанню чисельності пенсіонерів і постаріння населення. Збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та рівня безробіття неодмінно призведе до того що вже через 20-25 років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а в 40-х роках перевищить її. Рівень старіння населення України сьогодні найвищий у СНД, але нижчий ніж у більшості економічно розвинених країн. Старіння населення збільшує демографічне навантаження на працюючих. Ці об’єктивні фактори обумовлюють зростання фінансового дефіциту пенсійної системи. Підвищенню стабільності пенсійної системи сприяють ряд заходів. Підтримання стабільної купівельної спроможності пенсій шляхом застосування специфічної по відношенню до інших доходів населення індексації пенсійних виплат та скасування обмеження на максимальний розмір пенсій. Припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок фінансування страхових внесків. У чинному законодавстві існують проблеми дискримінації та нерівноправності громадян щодо права на розмір призначення пенсій. Пільговим категоріям пенсія визначена у розмірі 80 % (максимально 90 %) від заробітку, тоді як в інших категоріях громадян вона не може перевищувати 75 % заробітку. Крім того, у пільгових категоріях пенсія призначається без будь-якого обмеження, а в звичайних громадян вона обмежена трьома-чотирма (підземні та аналогічні професії) мінімальними пенсіями. Це питання необхідно вирішувати шляхом заміни пільгових пенсій на систему недержавного пенсійного забезпечення через професійні фонди. У довгостроковій перспективі заміна системи пільгових пенсій на систему професійних фондованих пенсій безумовно сприятиме зміцненню фінансової стабільності і державної солідарної пенсійної системи. Аналогічний підхід може бути застосований до соціальних пенсій, тобто вони повинні фінансуватися із Державного бюджету України, а не із системи Пенсійного фонду України. Для забезпечення ефективного функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення першочерговим є удосконалення системи оподаткування шляхом встановлення єдиної системи норм оподаткування цих послуг для усіх фінансових установ, які їх надають, по аналогії діючої системи оподаткування послуг з довгострокового страхування життя. Розв’язати проблеми формування нової пенсійної системи та підвищити її ефективність, на нашу думку, допоможуть такі заходи: • комплексний підхід до реформування та впровадження пенсійної системи; • подальше удосконалення законодавства про виплату пенсій за солідарною системою з метою поступового переходу до системи страхування; • розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами; • поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців та працівників); • підвищення ефективності управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функцій управління пенсійними активами. • розробка та впровадження ефективного механізму функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення; • удосконалення системи оподаткування для формування другого і третього рівнів пенсійної системи. Встановлення єдиної системи норм оподаткування послуг фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення по аналогії з системою довгострокового страхування життя; • забезпечення законодавчих державних гарантій ефективного функціонування недержавних пенсійних фондів, фондових ринків, інфраструктури. Дослідження проблеми реформування пенсійної системи, її впровадження мають першочергове значення. Актуальність цих проблем посилюється у зв’язку з тим, що реформування пенсійної реформи відповідатимуть реформуванню всієї економічної системи тому, що створення обов’язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів створять додаткові стимули для виходу економіки з тіні та слугуватимуть великим потенціалом фінансових ресурсів для інвестування і розвитку економіки.