Напрямки реформування фіскальної політики України (ID:23034)

Зміст: Вступ Розділ І. Теоретичні основи побудови фіскальної політики держави 1.1. Податки, їх сутність і функції. Класифікація податків. 1.2. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг. 1.3. Зміст і функції фіскальної політики Розділ ІІ. Аналіз особливостей фіскальної політики України на сучасному етапі 2.1. Аналіз виконання Державного бюджету України за доходами і видатками 2.2. Оцінка впливу дефіциту бюджету макроекономічну рівновагу Розділ ІІІ. Перспективні напрямки реформування фіскальної політики України 3.1. Зарубіжний досвід регулювання дефіциту бюджету та оцінка можливостей його впровадження в Україні 3.2. Заходи по зниженню дефіциту державного бюджету в рамках фіскальної політики України Висновки Список використаних джерел Висновки Дослідження впливу податково-бюджетної політики на макроекономічну рівновагу в Україні дозволило зробити наступні висновки. Державний бюджет України у 2010 році виконано з дефіцитом у сумі 19,9 млрд. грн., або 2,2% ВВП при річному плані у сумі 33,0 млрд. грн. (3,6% ВВП). Загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у сумі 16,0 млрд. грн., або 1,8% ВВП. Державний бюджет України у 2009-2010 рр виконувався «у ручному режимі». Показники виконання дохідної та видаткової частин – це результат маніпулювань бюджетними показниками і бюджетним розписом, а не відповідального управління державними фінансами. Оскільки реальні результати виконання бюджету дуже суттєво відрізняються від затвердженого бюджетного розпису, оскільки вчасно не приймалися необхідні нормативні акти і рішення (насамперед щодо порядків використання бюджетних коштів і розподілу асигнувань) можна констатувати, що Закон про бюджет фактично не виконувався. На основі вивчення зарубіжного досвіду фінансування дефіциту бюджету в умовах кризи, в курсовій роботі наведено комплекс заходів з вдосконалення бюджетної політики і зменшення бюджетного дефіциту. З метою вдосконалення структури видатків та їх більшої переорієнтації на цілі економічного зростання пропонується: 1) запровадження адресного характеру соціальних виплат. При цьому видається корисним російський досвід монетизації соціальних пільг. 2) рішучий перехід упродовж 2-3-х років на світові ціни на природний газ у приватному і державному секторах згідно прозорого заздалегідь оголошеного графіка. 3) обмеження видатків на безпосередню підтримку окремих галузей. Перерозподіл податкового тиску з виробництва на споживання, який одночасно повинен збільшити надходження до бюджету доцільно здійснити за допомогою: 1) запровадження податкy на нерухомість. 2) оподаткування предметів розкоші. 3) поступового підвищення до європейського рівня ставки акцизного збору на бензин, а також негайного підвищення у 2─3 рази ставок акцизного збору на алкогольні та тютюнові вироби. Для України необхідно прийняти терміном на 10─15 років “золоте правило” фіскальної політики, що передбачає фінансування урядових видатків лише за рахунок поточних надходжень. Задля поновлення довіри до вітчизняної економіки і стимулювання процесу вилучення з обігу „зайвих” грошей на найближчі роки доцільно перейти до профіциту бюджету на рівні 1─2% від ВВП. Запровадження правил фіскальної політики в Україні має відбуватись за такими напрямками: 1) прийняття поправки до Конституції, що зобов’язує уряд збалансувати бюджет протягом найближчих 2-3-х років. 2) вироблення методики корекції показників бюджету залежно від циклу ділової активності. Якщо спад виробництва нижче деякого рівноважного значення зумовить зниження податкових надходжень на 1% від ВВП, то уряд повинен отримати час (не більше 2-3-х років) для отримання збалансо­ваного бюджету. Пріоритетним завданням бюджетної політики України в найближчі роки має стати переорієнтація державних видатків на модернізацію бюджетного сектору економіки, підвищення його ефективності, зниження матеріало- й енергоємнос¬ті. Необхідною передумовою розв'язання таких завдань є перехід до системи середньострокового бюджетного планування та відповідного включення щорічних бюджетів у систему середньострокових пріоритетів держави. Це дасть змогу оці¬нювати середньострокові економічні й фінансові наслідки законопроектів соці¬альної спрямованості й поточних бюджетних рішень, а отже створить умови для збільшення передбачуваності бюджетної політики і зменшення впливу політич¬них факторів на зростання державних витрат, підвищення ефективності бюджет¬них інвестицій, зміцнення довгострокової стабільності державних фінансів.