Зразок роботи
ВСТУП
Питання розвитку податкової політики на сьогодні відносяться до найактуальніших в економічному та соціальному житті України. Це зумовлено новими явищами в економіці України, її спрямуванням на перехід до ринкових відносин, де управління господарчими процесами вимагає активного використання інструментів фінансового механізму, які включають податки. Податкова політика України має бути спрямована на розширення бази оподаткування, запровадження системи економічних заходів з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних та фізичних осіб.
Серед важелів, за допомогою яких держава впливає на розвиток економіки, важливе місце належить податкам. Будь-яка держава широко використовує податкову політику як певний регулятор впливу на негативні явища ринку 1, ст. 29-30.
Податкова політика - це діяльність держави по встановленню, правовому регламентуванню та організації стягнення податків і зборів, метою якої є формування централізованих фінансових ресурсів держави в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Удосконалення напрямів податкової політики необхідно проводити через послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки та інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене 1, ст. 29-30.
Вагомий внесок дослідження питань теорії та практики функціонування ефективного механізму податкового регулювання економіки зробили як зарубіжні вчені економісти Ф. Бекон, С. Брю, Т. Гоббс, Дж. Кейнс, А. Лаффер, К. Маркс, Е.Ліндаль, Д. Рікардо, А. Сміт, М. Фрідман.
У вітчизняній науковій літературі дана проблема також достатньо висвітлена, зокрема комплексне дослідження даної теми можна зустріти в
працях: - А. Крисоватого, С. Юрія, Б. Іванова, О. Василика, О Данілова, А. Соколовської, Л. Тарангул, В. Федосова, Мартиненко В.П., Огоновський А.Р., Петрович Й. та інші 16, ст. 46-51.
Метою курсової роботи є аналіз розвитоку податкової політики та її дієвість і ефективність в умовах становлення ринкових відносин.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу завдань:
з'ясувати соціально-економічну природу податкової політики як складової інструментарію державного регулювання економіки;
виявити принципи, критерії ефективності та дієвості податкової політики;
здійснити аналіз функціонування системи оподаткування України і виявити проблеми гармонізації податкового законодавства;
виявити проблеми і їх розвиток та шляхи реформування податкової політики;
з'ясувати вплив податкової політики на формування фінансового капіталу підприємств та податкового навантаження.
Об'єктом дослідження є формування і практика реалізації податкової політики України з притаманними їй фіскально-регулюючими механізмами впливу на соціально-економічне життя суспільства.
Предметом дослідження є сукупність фінансових відносин, які виникають у процесі правового регламентування, організації справляння та адміністрування податків та податкових платежів і формування на цій основі централізованих грошових фондів держави.
Інформаційною базою курсової роботи були, норматині і законодавчі акти, офіційні сайти НБУ, статистичні та матеріали журнальної періодики, інтернет-видань та інформаційних порталів органів державної влади.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА АСПЕКТИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
1.1. Податкова політика та показники її визначення
Термін “політика” можна розглядати у двох напрямках – по-перше, це суспільна наука, по-друге, це особливий вид діяльності на макро- і мікрорівні. При цьому економічна політика стосується всіх галузей державного втручання.
Поняття фінансово-бюджетної та фіскальної політики об’єднані і визначаються як зміни, що вносяться урядом до порядку здійснення державних видатків і оподаткування, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та неінфляційного національного продукту 14, ст. 29-30.
Існує два джерела урядового впливу на процес кругообігу доходів у державі, величину номінального національного доходу, а також на ступінь впливу номінальних змін доходу на зміни реальних величин та рівня цін. Це – фіскальна та грошово-кредитна політика. При цьому під фіскальною політикою мається на увазі політика уряду у сфері оподаткування і державних витрат.
Аналіз різних підходів до визначення дозволяє сформулювати такі висновки , що податкова політика це:
діяльність держави в сфері оподаткування;
сукупність правових, економічних і організаційних заходів у сфері регулювання податкових відносин;
складова частина загальної фінансової політики держави на середньострокову і довгострокову перспективи 14, ст. 29-30.
Податкова політика держави – це сукупність правових, економічних і організаційних заходів держави у сфері оподаткування щодо регулювання податкових відносин, які направлені на забезпечення надходжень податків до централізованих фондів грошових ресурсів держави й стимулювання економічного зростання за допомогою податкової системи. Вона визначається ступенем впливу держави на соціально-економічні процеси і змінюється під впливом інтеграційних процесів, що відбуваються у світогосподарських зв’язках 28, ст. 115-124.
Досвід європейських країн у формуванні і реалізації податкової політики має велике значення для України, особливо з огляду на те, що вона прагне до набуття повного членства в європейських організаціях. Заходи держави у сфері податків визначаються цілями податкової політики, які обумовлені соціально-економічним устроєм суспільства, соціальними групами, що знаходяться при владі, стратегічними цілями, що визначають розвиток національної економіки, і міжнародними зобов’язаннями у сфері державних фінансів.
При формуванні цілей податкової політики необхідно виходити із об’єктивних функцій податків (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Завдання податкової політики 16, ст. 46-51
Реалізація податкової політики здійснюється з урахуванням певних принципів. Використання податків як головного джерела наповнення державних доходів та ефективного інструмента регулювання обумовило дослідження принципів оподаткування ще декілька століть тому. У різні часи принципи податкової політики зумовлені різними соціально- економічними інтересами 34, ст. 16-20.
Вони доповнювалися, уточнювалися, а також науково обґрунтовувалися різними економістами. На сучасному етапі принципам побудови податкової системи і податкової політики держави приділяється значна увага, що обумовило різні їх класифікації, деякі з типів податкової політики наведено на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Типи податкової політики 34, ст. 19-20
Незважаючи на дискусії щодо повноти, об’єктивності, науковості та практичної доцільності того чи іншого підходу до класифікації принципів та типів, зупинимось на дослідженні саме принципів податкової політики держави. Необхідно погодитись з підходом В.Н. Єдронової і Н.Н. Мамикіної, згідно з яким система принципів включає типи податкової політики.
Цілі податкової політики формування грошових ресурсів для здійснення функцій держави вплив на розвиток економіки і процес суспільного відтворення перерозподіл доходів між різними соціальними групами населення Завдання податкової політики є:
забезпечення достатнього рівня податкових надходжень до бюджету;
досягнення постійності, стабільності та рівномірності в отриманні податків;
організація ефективного податкового контролю;
встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування;
підтримання соціальної рівноваги у суспільстві;
забезпечення добробуту, якості життя населення;
підтримання належного рівня зайнятості;
стимулювання розвитку окремих галузей економіки;
встановлення сприятливого інвестиційного клімату;
активізація ділової активності;
встановлення перешкод для розвитку економічних процесів;
відновлення наявних ресурсів 28, ст. 115-124.
Зміни в соціально-економічному житті українського суспільства викликали необхідність по-новому подивитися на інтеграційні процеси в Європі, на питання входження нашої країни до європейського фінансового простору 33, ст. 141-145.
Усі методи податкової політики, які виробили фіскальна наука і практика, можна об’єднати в такі групи:
пониження або підвищення податкового навантаження на платників;
заміна одних способів і форм оподаткування іншими;
введення нових або скасування існуючих податків;
зменшення або збільшення сфери впливу тих чи інших податків;
запровадження або скасування податкових преференцій.
Будь-який метод здійснення податкової політики повинен базуватися на певних інструментах (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Інструменти податкової політики 14, ст. 29-30
Одне з головних місць у цих процесах займає політика країни в галузі оподаткування, яка повинна враховувати всі аспекти можливості узгодження з податковою політикою ЄС. У той же час система принципів в Україні є дещо застарілою, оскільки не враховує загальносвітові тенденції щодо розвитку систем оподаткування та не декларує необхідність гармонізації податкової системи України, насамперед з європейською 28, ст. 115-124.
Отже, у ринкових умовах суттєвого значення набуває ефективна податкова політика, через яку акумулюються фінансові ресурси для забезпечення суспільних потреб, а також здійснюється регулювання економічних відносин. Вона визначається певним ступенем впливу держави на соціально-економічні процеси і змінюється під впливом тенденцій у світовій економіці.
1.2. Сутність податкової системи та її принципи
Податко́ва систе́ма — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем. Податкова політика, яка проводиться у державі і формується відповідними державними структурами, на практиці виявляється у податковій системі країни 2, ст. 37-44.
При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. По-перше, податкова система — це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріплені в державі. По-друге, податкова система включає механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Структура податкової системи України 3, ст. 3-9
Об'єктивне існування податків, як основного джерела доходів передбачає:
1. надходження їх рівномірно в календарному розрізі;
2. стабільність надходження;
3. податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях.
Стабільне економічне зростання - основне завдання будь-якого уряду. Проте без ефективної системи оподаткування досягти цього майже неможливо. Саме тому податкова система України завжди була і залишається в центрі уваги законодавців, які неодноразово переглядали та вдосконавлювали її.
Проте вітчизняна податкова система залишається однією з найменш сприятливих як для ведення та розвитку бізнесу, так і для повсякденного життя населення 13, ст. 26-32.
Важливою складовою податкової системи є принципи її побудови, які розробляються на основі загальних принципів оподаткування, вироблених фіскальною теорією і практикою (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Основні принципи побудови податкової системи 26, ст. 3-11
Зокрема, характеризуючи чинну податкову систему України виділяють наступні її недоліки:
високий податковий тиск на підприємницькі структури;
нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;
безсистемне та необґрунтоване надання пільг;
проблема подвійного оподаткування 2, ст. 37-44;
неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність ефективних механізмів захисту прав платників податків.
Податкова система регламентується відповідними законодавчими актами, які встановлюють конкретні методи і правила стягнення податків. На рис. 1.6 зображено структуру податкової системи, яка функціонує в Україні.
Рис. 1.6. Структура податкової системи 13, ст. 26-32
Загалом в Україні налічується майже 35 видів центральних та місцевих податків, сплата яких залежить від виду діяльності підприємства. До прямих податків належать податок на прибуток підприємства, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, плата за майно підприємств. До непрямих – ПДВ, акцизний збір, мито. За внесками до державних пільгових фондів належать такі види податків: внески в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд зайнятості, інноваційний фонд, на будівництво та експлуатацію автомобільних шляхів. Крім того, підприємства виробничого профілю вносять плату за забруднення довкілля, за спеціальне використання природних ресурсів, державне мито, а також місцеві податки і збори 3, ст. 3-9.
Система податків і зборів служить інструментом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру і динаміку, розміщення, прискорення науково-технічного прогресу. Податками можна стимулювати або, навпаки, обмежувати ділову активність, а отже, розвиток тих або інших галузей підприємницької діяльності. Можна створити передумови для зниження витрат виробництва й обертання приватних підприємств, для підвищення конкурентноздатності національних підприємств на світовому ринку3, ст. 3-9.
Отже, за допомогою податків можна проводити протекціоністську економічну політику або забезпечити свободу товарному ринку. Податки створюють основну частину прибутків державного і місцевих бюджетів, даючи можливість фінансового впливу на економіку через видаткову частину.
Магістр