Зразок роботи
1.3. Особливості фандрайзингу в Україні
Для багатьох політичних партій і лідерів питання залучення грошових коштів і пошук джерел фінансування або фандрайзинг ставав все більш актуальним не тільки при реалізації проектів, партійного будівництва або проведенні виборчих кампаній.
Фандрайзинг допомагає узгодити інтереси інвесторів і тих, кому надають підтримку, побудувати довгострокові фінансові зв’язки, засновані не на миттєвій вигоді, а на появі загальної перспективи подальшої співпраці. Варто також зазначити, що практика фандрайзингу давно стала невід’ємною частиною політичного маркетингу в західних виборчих кампаній. Але далеко не всі західні стандарти і принципи можна успішно застосувати в наших умовах.
В цьому аспекті велике значення має показник добробуту суспільства, рівень політичної культури і свідомості. Саме тому, у західній практиці цей процес має публічний і більш відкритий характер. Бізнес може пожертвувати деяку суму на проведення певних благодійних акцій, надання конкретної спонсорської допомоги чи своєрідних грандів.
В економічному просторі України фандрайзинг досить нове явище і оскільки фандрайзинг це своєрідний пошук ресурсів, серед яких фінансові ресурси займають важливе, але не єдине місце. В цілому можна виділити наступні види ресурсів, а саме:
- фінанси;
- матеріальні (техніка, обладнання);
- інформаційні;
- людські (робота волонтерів)[5].
Фандрайзинг може бути «внутрішнім» і «зовнішнім». У першому випадку розробкою і реалізацією стратегії пошуку фінансування співробітники займаються самостійно. У другому випадку це один із напрямів консалтингової діяльності, коли пошук фінансування здійснюється за допомогою залучення професійних консультантів з фандрайзингу. В цій ролі можуть виступати як незалежні експерти, так і спеціалізовані фандрайзингові фірми.
Зростання ролі організацій громадянського суспільства, які здатні допомогти державі у вирішенні соціальних проблем громадян та підтримці науково-дослідних робіт і проектів сприяє розвитку фандрайзинту в Україні як інструменту пошуку джерел ресурсів тим, хто їх потребує.
Фандрайзингову діяльність, окрім Декларації етичних принципів і Кодексів етики, регламентують та контролюють законодавчі акти країни, на території якої вона здійснюється. Основними законодавчими актами у сфері фандрайзингу в Україні можна вважати акти, які регламентують діяльність неприбуткових організацій та об’єднань, а саме благодійних та громадських, що загалом відповідають європейським та міжнародним нормам[5].
Це Конституція України, Господарський Кодекс України, Податковий Кодекс України,Закони України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Прогромадські об’єднання», «Про волонтерську діяльність», «Про гуманітарну допомогу» та ін.
РОЗДІЛ 3. ПОШИРЕННЯ ФАНДРАЙЗИНГУ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ
3.1. Використання політики фандрайзингу на ТБ
Телебачення навіть в епоху соціальних мереж, як і раніше є самим найефективнішим способом для фондів заявити про себе і отримати доступ до багатомільйонної аудиторії. Саме тому, в останні пару років благодійність стала трендом для багатьох каналів, але все ж це поки що «артхаус», ніж must have для ТВ контенту.
Якщо говорити про збори коштів, то такі передачі зазвичай ведуться саме на центральних каналах, до яких сьогодні можна віднести такі як «Перший національний», «Інтер», «1+1». Наразі, саме на марафонах і в передачах, присвячених допомоги людям, збираються мільйони і рятуються тисячі життів. Сьогодні всі українські канали так чи інакше підтримують фонди через смс-пожертвування та благодійні вікенди.
Значну допомогу у зборах коштів надає команда професіоналів, що працює на телеканалі, інтерес яких досить простий: люди, яким потрібна допомога, і люди, які її надають, а головне ті з них, хто готовий показати, як це можна і потрібно робити.
Інша справа це формат ТВ: на жаль, не все з того, що здається благодійникам важливим і потребує розголосу, здатне стати хорошим сюжетом, і якщо в друкованих ЗМІ інтерес до інформації більшою мірою закладає автор, то у випадку з телевізором величезне значення відіграє саме «сировина» з якого автор робить продукт[16].
Адже на ТБ важливим елементом є відповідна «картинка», яка впливає на глядача візуально, а значить ця «картинка» повинна бути гарною, яскравою, фактурною та обов’язково торкати струни душі, до якої потрібно звернутися. Також великого значення має й ціль, на яку кошти будуть збиратися.
Сьогодні пріоритетом у сучасному суспільстві є вирішення проблем дітей і саме тому, на подібні теми найпростіше зібрати кошти. У зв’язку з цим, можна бачити значну кількість передач, де ведучі розповідають історію родини, показують фото дітей, що знаходяться в смертельній небезпеці і мають відомі діагнози, яким потрібне термінове лікування.
Проте, в цілому формула найбільш привабливих для донорів тем полягають у допомозі – діти, тварини та люди похилого віку. Крім того, в якості одержувачів благодійної допомоги популярні такі категорії як:
- хворі діти;
- діти-сироти;
- бездомні тварини;
- літні люди;
- люди з обмеженими можливостями;
- постраждалі від стихійних лих та надзвичайних ситуацій;
- люди, що потрапили в складну життєву ситуацію (малозабезпечені, багатодітні і т. д.)[17].
Проте, є такі теми, котрі не є виграшними у організації збору коштів, їх небагато, проте варто зазначити, що це такі категорії як:
- хімічно залежні люди(наркомани);
- мігранти;
- ВІЛ-інфіковані;
- (колишні) ув’язнені;
- бездомні;
- лікування та реабілітація дорослих;
- політичні теми і критика існуючої системи;
- цільовий капітал, системні проекти, адміністративні витрати[17].
Також до спірних тем, що потребують спонсорської допомоги можна віднести теми, що пов’язані з екологією, культурою та освітою. Хоча не можна досить категорично говорити про непотрібність спонсорства у даних напрямах, зважаючи навіть на гранти в освітньому процесі.
Знімаючи історії про роботу фондів та їх підопічних, у телевізійних програмах можна візуально відкоригувати дійсність: прикрасити сюжет, перемонтувати, накласти музику і спецефекти, але команда створювачів проекту не може вигадувати історію там, де її немає чи імітувати активну роботу, при повному її відсутності.
Якщо фонд допомагає важкохворим дітям, то зазвичай на ТБ передача не обходиться без історій про конкретних підопічних фонду, а значить потрібно знайти сім’ю, готову поділитися своєю бідою або попросити підтримки. Якщо сюжет розповідає про хоспіс, то в кадр потрапляє його робота всередині закадрового голосу тут буде не достатньо.
Як зазначають самі працівники телебачення: «Якщо у вас армія волонтерів і її не на що утримувати дайте нам зняти хоч пару-трійку добровольців і глядач зрозуміє, що вони дійсно існують.
Якщо вам допомагають зірки, короткі репліки про добро на прес-конференціях не зроблять погоди для нормальної людини дайте нам можливість зняти їх за справою і показати глядачеві ви одразу побачите, як багато шанувальників захочуть зробити те ж саме»[10].
..
3.2. Перспективи розвитку та популяризації фандрайзингу на ТБ
Щоб перетворити потенційних донорів на донорів, фандрайзеру необхідно провести ретельно сплановану, організаційно впорядковану, з використанням поетапного аналізу та контролю роботу, результатом якої є обґрунтування актуальності, унікальності та цінності реалізації саме його пропозиції взамін на задоволення якоїсь із мотиваційних потреб донора.
Проте на сьогодні фандрайзинг в Україні не може виступати організованим інструментом соціальної допомоги через відсутність наукових досліджень і розробок у даній галузі, вузьке розуміння функцій подібної політики, відсутність або неефективність правового регулювання, а також брак системної державної політики у сфері фінансування. Особливо це стосується ТБ.
Так, відомий фандрайзер США Мол Уорвік пропонує неприбутковій організації п’ять стратегій поліпшення її самодостатності, що полягають у таких позиціях, як: зростання – забезпечення динамічного зростання доходів організації. Для цього організація повинна визначити довготривалі цілі, її команда має бути сформована та керована сильними лідерами, вона здатна управляти багатьма джерелами ресурсів, у тому числі невеликими, у ній налагоджено всі організаційні служби[16].
Стратегія зростання вимагає доволі великих інвестицій, але гарантує постійний дохід, у тому числі й на організаційні потреби.
Наступним елементом є залучення донорів організації через проведення заходів та надання послуг, які цікаві донорам. В організації розробляють програми волонтерства, проведення публічних заходів, сервіси для членів (випускників).
Така організація має хороший публічний імідж, відома якістю послуг, впливова в громаді. Інструменти реалізації стратегії – розсилки серед членів, залучення нових членів, телефонний фандрайзинг, розсилка інформаційних бюлетенів тощо.
Ефективність у залученні коштів – організація процесу залучення коштів побудована так, щоб ресурси, вкладені у фадрайзинг, приносили найвищу віддачу. Така стратегія допомагає організаціям, які починають свою діяльність, коли потрібно забезпечити функціонування основних систем чи впровадження інноваційних послуг. Базується на вивіреному, досконалому фінансовому плануванні.
Інструментом такої стратегії буде: отримання грантів, для більш розвинених організацій – установлення систем регулярних пожертв або пожертв на робочих місцях. Прийнятна для тих, хто надає соціальні послуги.
Магістр