Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
1.1 Економічна сутність, необхідність та значення соціального захисту населення
1.2 Характеристика бюджетних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні
1.3 Нормативно-правове забезпечення системи соціального захисту і соціального забезпечення в Україні.
РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Оцінка сучасного рівня соціального захисту і соціального забезпечення населення в Україні.
2.2 Аналіз бюджетних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення населення
РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
3.1 Основні проблеми фінансування сфери соціального захисту та соціального забезпечення в Україні
3.2 Використання зарубіжного досвіду удосконалення системи соціального захисту та соціального забезпечення населення
3.3 Шляхи удосконалення системи фінансового забезпечення соціального захисту та соціального забезпечення в Україні.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. Основним законом нашої країни визначено, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Згідно з Конституцією, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. При ць ому держава не є пасивним спостерігачем при реалізації прав і свобод громадян, а активним учасником забезпечення їх реалізації. Це, безперечно, свідчить про її соціальну орієнтацію. Водночас досягнення стану соціально орієнтованої держави потребує належного життєвого рівня населення, забезпеченого, зокрема, політикою соціального захисту.
Політика соціального захисту – це система державного гарантування прав громадян України на матеріальне забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством України.
Соціальний захист – це державна підтримка певних категорій населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, забезпечення відповідного рівня життя шляхом надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення, забезпечення прийнятних для країни умов життя та праці громадян, зокрема через установлення соціальних стандартів.
Україна переживає період як економічних, так і політичних змін намагаючись створити соціально орієнтовану економіку. Метою цього етапу є економічне зростання, збалансованість між суспільною інтеграцією та соціальною мобільністю. А це можливо лише при втручанні держави у соціальну сферу з метою оптимізації використання фінансових ресурсів в інтересах підвищення рівня добробуту суспільства.
В період перебудови соціально-економічних відносин найбільше потерпають від цих процесів малозабезпечені верстви населення. Тому під час трансформації економіки особливої актуальності набуває загальносуспільна проблема соціального захисту як населення в цілому, так і найбільш вразливих його верств.
Проблема соціального захисту населення по-різному роз'яснюється в межах певної суспільно-економічної формації, конкретної країни. В умовах формування в Україні соціально орієнтованої економіки основний тягар соціального захисту покладається на державу, але водночас зростає роль ринкового механізму у проведенні такої політики.
У період розвитку самостійності української держави виникає потреба у розробці нових підходів до формування соціально-економічної політики, спрямованої на вирішення соціальних проблем.
Дослідження теоретичних основ соціального захисту знайшли своє відображення в працях вітчизняних і закордонних вчених, зокрема Бойко М.Д., Артус М.М., Хижа Н.М., Міненко В. Л., Чала Н. Д., Демчак Р. Є. та багатьох інших.
Необхідність дослідження проблем соціального захисту населення за умов ринкової економіки зумовлюється насамперед тими процесами, які відбуваються останнім часом в Україні. В першу чергу, це кризові явища, які чинять негативний вплив не лише на розвиток галузей економіки, а й на соціальну сферу; по-друге, недосконалість нормативно-правових актів, які регулюють сферу соціального захисту населення та ін. У зв'язку із цим соціальний захист виступає особливою формою соціального забезпечення, коли при обмежених ресурсах держави необхідно забезпечувати максимально можливе задоволення потреб населення. Саме тому питання щодо розв'язання проблеми функціонування ефективної системи соціального захисту населення на сьогоднішній день є актуальною та набуває особливої значущості.
Метою дипломної роботи є дослідження стану соціального захисту в умовах ринкової економіки, виявлення проблем у цій сфері та розроблення пропозицій щодо їх подолання.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
- розглянути економічну сутність, необхідність та значення соціального захисту населення;
- охарактеризувати бюджетні видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення;
- розглянути нормативно-правове забезпечення системи соціального захисту і соціального забезпечення;
- оцінити сучасний рівень соціального захисту і соціального забезпечення населення в Україні;
- проаналізувати бюджетні видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення;
- висвітлити основні проблеми фінансування сфери соціального захисту та соціального забезпечення в Україні;
- обгрунтувати шляхи удосконалення системи фінансового забезпечення соціального захисту та соціального забезпечення в Україні.
Oб’єктoм дoслiдження є видатки бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Предметoм диплoмнoї рoбoти є сукупність економічних відносин щодо планування та фінансування видатків бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Метoди дoслiдження. При викoнaннi дoслiджень зaлежнo вiд кoнкретних цiлей i зaдaч викoристaнo метoди екoнoмiчнoгo aнaлiзу тa вивчення екoнoмiчних прoцесiв: мoнoгрaфiчний, нoрмaтивнo-рoзрaхункoвий, iндексний, групувaнь, бaгaтoфaктoрнoгo aнaлiзу, експертних oцiнoк, бaлaнсoвий, системнo-структурний, екoнoмiкo-мaтемaтичнoгo мoделювaння тa iншi.
Iнфoрмaцiйну бaзу диплoмнoї рoбoти стaнoвлять прaцi вiтчизняних тa зaкoрдoнних нaукoвцiв, a тaкoж стaтистичнi дaнi Держaвнoгo Кaзнaчействa Укрaїни, Мiнiстерствa фiнaнсiв Укрaїни, Рaхункoвoї пaлaти, підручники та навчальні посібники, періодичні видання.
Структурa диплoмнoї рoбoти. Рoбoтa склaдaється iз вступу, трьoх рoздiлiв, виснoвкiв, викoристaних джерел i 4 дoдaткiв.