29289 . Грошові надходження підприємства на прикладі ТОВ Сільпо Фуд (ID:927806)

ВСТУП Відносини підприємства в сфері фінансів можуть виникнути тоді, коли завдяки грошовій основі відбувається формування власного ресурсу підприємства, його доходу, розподілу доходу, які виникають завдяки результату даної діяльності, який можна використовувати для того, щоб розвинути діяльність підприємства. Для того, щоб організувати господарську діяльність потрібно мати відповідне фінансове забезпечення, тобто першочерговий капітал, який можна сформувати завдяки вкладу. Це найбільш важливе джерело для того, щоб сформувати майно на будь-якому підприємстві. Таким чином, капітал здійснює інвестицію в виробництво, завдяки процесу відбувається створення вартості, яка виражена в ціні продукції, яка реалізується. Після того, як продукція була реалізована вони повинна прийняти грошову форму – форма прибутку від реалізації створеного товару, що має поступити на розрахунковий рахунок підприємства. Об’єкт курсової роботи – це грошовий потік товариства на прикладі ТОВ «Сільпо Фуд». Актуальність дослідження в даній проблемі обумовила вибір теми курсової роботи, основна мета якої заклечається в тому, щоб дослідити грошове надходження на підприємстві. Завдяки сформованій меті перед написанням курсової роботи мною були сформовані такі завдання: - визначити економічну суть і значення грошового надходження; - провести аналіз грошового надходження на об’єкті дослідження по загальному обсязі і структурі; - розкрити коротку організаційно – економічну характеристику підприємства; - виявити шляхи по збільшенню грошового надходження на підприємстві. Всі розрахунки, які були проведені в даній курсовій роботі ґрунтувалися на даних по звітним формам: звіт про фінансові результат, про рух грошових коштів і баланси за 2020-2022 роки. Відносно теоретичної основи по курсовій роботі, то дана тема була широко досліджена такими економістами, які представляли різні напрямки: Тян Р.Б., Бланк І.А. М.Г. Чумаченко., К.В. Ізмайлова і інші. На практиці може досить часто виникнути ситуація, коли звіт по підприємству відображає достатню величину прибутку (відповідно рентабельність – висока), але водночас підприємство має гостру нестачу коштів для того, щоб в подальшому функціонувати. Дана ситуація являється досить типовою для підприємства в період перехідного періоду. І навпаки, прибуток може бути незначним, а фінансовий стан підприємства являється цілком задовільним. Дані відносно формування і використання прибутку, які вказуються в звітності не можуть дати повне явлення відносно реального процесу руху коштів. Таким чином, провести аналіз грошового надходження являється дуже важливим для того, щоб отримати економічну інформацію для управлінського персоналу. Основна мета цього – виявити те, я кого джерела був отриманий грошовій засіб в звітному періоді. 1.Сутність і значення грошового надходження на підприємстві 1.1. Характеристика і склад грошового надходження на підприємстві Під час процесу виробничо – господарської діяльності підприємства має постійно відбуватися кругообіг коштів, тобто вони вкладаються в виробництво, для того, щоб виготовити продукцію і одержати виручки після продажу. Забезпечення грошового надходження, яке потрібно для того, щоб відшкодувати витрати по виробництву і обороту, своєчасно виконати фінансове зобов’язання перед банком, державою і іншим суб’єктом господарювання, сформувати дохід і прибуток – це найбільш важлива сторона діяльність підприємства (мал. 1.1.) Мал 1.1. Структурно – логічна модель грошового надходження, формування і використання доходу підприємства завдяки національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку. Грошове надходження – це кошти, які можуть надійти на поточний і інший рахунок підприємства в банку або до каси підприємства [2] Поняття «грошове надходження» являється більш ширшим, ніж термін «дохід (виручка) від реалізації.» По суті він повинен охопити весь вхідний грошовий потік підприємства. Під грошовим потоком можна зрозуміти надходження і сплату грошей і грошового еквіваленту. По джерелу надходження грошовий потік поділяється на внутрішній і зовнішній. Кошти, які можуть надійти з будь-якого джерела на самому підприємстві, мають бути віднесені до внутрішнього. Надходження грошей на поточний рахунок підприємства в банку, який здійснює «мобілізацію» на ринку фінансів, може свідчити що використовується зовнішнє джерело. [3] Грошовий потік підприємства може мати різну структуру. Структура вхідного грошового потоку може залежати від того, в якій сфері працює підприємство і яка організаційно правова форма підприємства. Держави, що мають розвинуту ринкову економіку 60-70% фінансового ресурсу може надійти на підприємство завдяки внутрішньому джерелу. По командно – адміністративній економіці, коли ще не був реальний фінансовий ринок, ввести в класифікацію грошове надходження доходу від позареалізаційної операції – це являлося цілком виправдано. Тоді підприємство майже не мало доходу від цінного паперу, крім державної облігації, питома вага якої в загальній сумі грошового надходження була незначна. Грошове надходження підприємства може значно перевищити ті, які одержує підприємство від різного виду своєї діяльності. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку ПСБО встановили відповідну вимогу по визнанню доходу по кожному виду діяльності. В бухгалтерському обліку дохід має визначатися завдяки збільшенню активу або зменшення зобов’язання, яке може супроводжуватися збільшенням власного капіталу (виняток – збільшення капіталу завдяки внеску учаснику підприємства), при умові, що оцінка доходу являється достовірно визначеною. Не може визначатися доходом надходження від іншої особи:[4] - податок на додану вартість, акциз, інший податок і обов’язковий платіж, який має бути перерахований до бюджету і позабюджетного фонду; - сума надходження по договору комісії, агентському і іншому договору; - сума, яка сплачена попередньо за товар (аванс) - сума завдатку під заставу або по погашенню позички, якщо це передбачається по відповідному договору; - надходження, яке може належати іншій особі; - надходження від первинного розміщення цінного паперу; - інше надходження. Дане грошове надходження може збільшити актив підприємства, але не збільшить власний капітал, і тому не може бути визнана як дохід. По кожному виду діяльності дохід повинен визначатися як збільшення економічної вигоди, яка отримана або повинна підлягати одержанню завдяки реалізації товару, продукції, послуги, іншого активу, а також як результат по використанню активу підприємства іншою стороною (відсоток, дивіденди, роялті). В бухгалтерському і податковому обліку визначення доходу не збігається. Весь розрахунок по бюджету будується завдяки податковому обліку. [5] Грошове надходження підприємства може відіграти важливу роль під час процесу кругообігу коштів. Здійснюючи відшкодування авансованого в виробництво вкладення, сформувавши дохід і грошовий фонд, який повинен створити економічну умову для нового циклу виробництва і реалізації продукції, вдосконаливши і розширивши власне господарство, збільшивши власний капітал. Грошове надходження може часто співпасти з розміром отриманого доходу. Але існує відмінність. Так, дохід може бути визначений, якщо дотримані такі умови: - не вилучається капітал; - операція призведе до того, що збільшиться актив або зменшиться зобов’язання; - оцінка результату має бути достовірно визначена. Для того, щоб визначити дохід, потрібно не тільки щоб надійшов актив або зменшилося зобов’язання, але і фінансовий наслідок вказаної події. Тільки в цьому випадку даний дохід буде відображений на відповідному рахунку в бухгалтерському обліку. Такий наслідок – це зростання власного капіталу (не входить внесок учасника). Тобто дохід повинен визначитися в момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що здійснюють обумовлення зростання власного капіталу. Дохід має бути відображений в обліку і звітності завдяки принципу нарахування і відповідності доходу і витрати, що заклечається в тому, щоб результат господарської операції визнавався, коли вона відбувається ( а не тоді, коли отримані або сплачені грошові кошти), і має бути відображені в бухгалтерському обліку і фінансовому звіті того періоду, до якого він віднесений. Але при цьому можна відмітити негативний аспект в даному принципі: в сучасних умовах, коли крім попередньої оплати, досить розповсюджена є форма комерційного кредиту, - під час аналізу і внутрішнього аудиту фінансового результаті має проводитися аналіз суми прибутку і збитку, який відображається документально, не враховуючи фактичного грошового надходження, недостатня кількість якого могла спричинити неефективний розподіл чистого прибутку. Принцип по нарахуванню може бути застосований одночасно завдяки принципу відповідності, завдяки якому витрата визначається в Звіті про фінансовий результат за допомогою прямого зв’язку між ним і отриманим доходом. Трансформація української економіки має супроводжуватися завдяки появі потрібної інфраструктури, в першу чергу розвитку фінансово – кредитної системи і фінансового ринку. При даній умові підприємство поряд з операційною (основною) діяльністю може здійснити і фінансову і інвестиційну діяльність. 1.2. Класифікація грошових потоків по видам діяльності Класифікація грошового надходження по виду діяльності відображена мною на малюнку 1.2. Операційна діяльність – являється основною діяльністю підприємства, а також інший вид діяльність, крім інвестиційної і фінансової. Основна діяльність – представляє собою операції, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (товару, роботи, послуги) і це є головна мета по створенню підприємства і має забезпечити основну частку відносно його доходу. Інвестиційна діяльність являється сукупністю операцій по придбанню і продажу довгострокового (необоротного) активу, а також короткострокової (поточної) фінансової інвестиції, яка не представляє еквівалент грошових коштів. Фінансова діяльність – представляє собою сукупність операцій, які можуть призвести до того, що змінить величина і (або ) склад власного і позикового капіталу. Мал 1.2. Рух грошового потоку завдяки результату різного виду фінансово – господарської діяльності підприємства Дана класифікація може дати можливість: [15] - провести оцінку можливості підприємства по забезпеченню продовження і розширення по основній діяльності потрібними грошовими коштами, не залучаючи зовнішнє джерело фінансування; - передбачити майбутню динаміку руху грошей, яка пов’язана з вимогою засновника, який надав підприємству капітал. Віднесення певної операції до окремої групи по класифікації повинно залежати від того, який напрям має господарська діяльність підприємства. Так, інвестиція в цінний папір для виробничого підприємства – це інвестиційна діяльність, а для інвестиційної компанії – це буде основна (операційна) діяльність. У випадку, коли якась операція супроводжується надходженням грошей від кількох видів діяльності, то дане надходження має бути розподілено по відповідній позиції. Так, сума, яка сплачується банку, і може включити погашення позики і відсотку по ній може відображатися завдяки двом позиціям: сплата відсотку – операційна діяльність, погашення позики – фінансова діяльність. Операційна, інвестиційна і фінансова діяльність підприємства – являються його звичайною діяльністю [15] Звичайна діяльність представляє собою будь-яку основну діяльність підприємства, а також операція, яка може забезпечити основну діяльність або може виникнути завдяки її здійсненню. Крім звичайної діяльності, потрібно виділити надзвичайну подію. Надзвичайна подія являється подією або операція, яка не може ввійти в звичайну діяльність підприємства і під час настання якої не можна очікувати на неї періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзвичайна подія – це стихійно лихо (землетрус, зсув грунту, повінь), експропріація власності підприємства за кордоном. Повна і достовірна інформація відносно грошового надходження по підприємству в звітному періоді повинна формуватися завдяки бухгалтерському обліку. Так як дана інформація – це основа для того, щоб провести аналіз і прийняти управлінське рішення, то вона має відображатися по видам діяльності підприємства. Грошове надходження від надзвичайної події має відображатися в обліку відокремлено від звичайної діяльності. В грошовому надходженні підприємства найбільша питома вага має належати доходу від операційної діяльності і іншому організаційному доходу. Будь-який дохід на підприємства має бути розділений на дві групи: - дохід від звичайної діяльності; - дохід від надзвичайної події. Таким чином, і відповідно грошове надходження від звичайної діяльності на підприємстві має включати дохід від: - основної (операційної) діяльності; - іншої операційної діяльності; - фінансової операції; - іншої звичайної діяльності. Дохід від надзвичайної події повинен включити: - відшкодування збитку від надзвичайної події; - інший надзвичайний дохід. В доході від операційної діяльності найбільш важливе місце повинні займати дохід (виручка) від реалізації продукції (роботи, послуги). Процес по виробництву має бути завершений доведенням продукції до споживача. Реалізувати продукцію це кінцева стадія кругообігу коштів на підприємстві, які представляють його важливий показник. Рух товару і грошей повинен створити основу економічної системи відносин між виробником, постачальником, посередником і покупцем. Класифікація доходу від звичайної діяльності показана мною на мал. 1.3. Мал 1.3. Доходи від звичайної діяльності, їх класифікація. Підприємство, проводячи господарську діяльність, може отримати дохід від реалізації послуг – окремої або супутньої діяльності до іншої діяльності (готельна послуга і громадське харчування, продаж товару і наступне обслуговання)[15]. Для підприємства, яке здійснює виробництво, реалізація продукції – це свідчення про те, що вона по споживчій властивості, якості і асортименту може відповісти потребі покупця, суспільному попиту. Особливість по визначенню доходу в бухгалтерському обліку від надання послуги може виплинути зі специфіки вказаного виду господарської операції. Дохід, який пов’язується з наданням послуги, може бути визначений завдяки рівню завершеності операції по наданню послуги на дату балансу, якщо можна достовірно оцінити результат від такої операції. Може існувати певна особливість по визнанню доходу по цільовому фінансуванню в господарській діяльності підприємства, організації і іншої юридичної особи. Цільове фінансування не може бути визначено доходом до тих пір, поки не буде існувати твердження відносно того, що воно було одержано і підприємство виконало умову по фінансуванню. Іншими словами можна сказати, що цільове фінансування може бути визначено доходом на протязі того періоду, в якому визнана витрата, яка пов’язана з виконанням умови по цільовому фінансуванню. Обсяг (кількість) продукції, яка реалізується може прямо вплинути на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції повинна залежати від обсягу виробництва товарної продукції і зміну величини перехідного залишку по нереалізованій продукції на початок і кінець звітного періоду. Асортимент по реалізованій продукції повинен справити двоякий вплив на розмір виручки. Збільшення в загальному обсягу реалізованої продукції по питомій вазі асортименту, що має більш високу ціну збільшить і розмір виручки і навпаки. Прямий вплив на розмір виручки повинен справити і рівень відпускної ціни, тому підприємство повинно здійснити їх обґрунтування. Крім доходу від реалізації продукції (товару, послуги) підприємство може отримати інший операційний дохід, який може бути включеним в дохід від операційної діяльності. Інший операційний дохід повинен включити дохід від операційної діяльності підприємства в звітному періоді, крім доходу (виручка) від реалізації продукції (товару, робота, послуга) [15] До іншого операційного доходу потрібно віднести: - дохід від реалізації іноземної валюти; - дохід від реалізації іншого оборотного активу (крім фінансової інвестиції); - дохід від операційної оренди активу; - дохід від операційної курсової різниці по операції в іноземній валюті; - отриманий штраф, пеня, неустойка; - дохід по списанню кредиторської заборгованості, відносно якої минув строк позовної давності; - відшкодування раніше списаного активу (надходження боргу, який списаний як безнадійний); - одержаний грант або субсидія; - інший дохід від операційної діяльності, такий, що не знайшов своє відображення в тих, доходах, які були названі вище, зокрема дохід від операції по тарі, від інвентаризації; - дохід по реалізації іноземної валюти; - дохід від реалізації іншого оборотного активу (крім фінансової інвестиції), виробничого запасу, малоцінного і швидкозношуваного предмету; - дохід від операційної оренди активу (майна) крім фінансової, якщо дана діяльність не використовується як предмет (мета) по створенню підприємства. Завдяки переходу на ринкову основу господарювання збільшилося значення інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Завдяки прийняттю ПСБО був уточнений і їх зміст. Поняття фінансової діяльності визначилося завдяки положенню (стандарту) бухгалтерського обліку ПСБО 4 «Звіт про рух грошових коштів» , інвестиційної – ПСБО 5 «Звіт про власний капітал» [15]. Фінансова інвестиція зумовлена в потребі ефективно використати вільний фінансовий ресурс, коли кон’юнктура ринку фінансів здійснює уможливлення отримати значно більший рівень прибутку по вкладеному капіталу, ніж операційна діяльність на товарному ринку. Раціональне використання грошей, пошук ефективного напрямку по його інвестування, що може дати підприємству додатковий прибуток – це важливий напрям в його діяльності по інвестиції. Таким чином, пошук фінансового джерела розвитку підприємства по напряму найбільш ефективного інвестування фінансового ресурсу, операції по цінному паперу, може набути важливе значення під час роботи фінансової служби підприємства. Інвестиційна діяльність підприємства повинна починатися з того, щоб розробити інвестиційну стратегію. Інвестиційна стратегія являється формування системи довгострокової цілі в інвестиційній діяльності і вибір найбільш оптимального шляху для того, щоб його досягти. Одержання доходу від інвестиційної діяльності в значній мірі повинно бути визначено завдяки типу інвестиційної стратегії – агресивна (активна) або пасивна. Агресивна стратегія спрямовується на те, щоб отримати максимальний прибуток, тоді, як пасивна – на те, щоб зберегти завдяки інвестиції досягнутий рівень показника в операційній діяльності. Підприємство може здійснити фінансову інвестицію в різноманітній формі, а саме: 1. Вкласти капітал в дохідний вид фондового інструменту. Підприємство буде намагатися купити у власність різний вид цінного паперу, що може вільно обертатися на фондовому ринку, для того, щоб отримати інвестиційний дохід в різній його формі. 2. Вкласти капітал в дохідний вид грошового інструменту. Підприємство може розмістити свій тимчасово вільний грошовий актив, що може мати форму депозитного вкладу, фінансового кредиту, для того, щоб отримати інвестиційний дохід. 3. Вкласти капітал в статутний капітал спільного підприємства. Підприємство може розмістити будь – яку форму капіталу, для того, щоб заснувати інше підприємство і мета цього – диверсифікувати операційну діяльність і отримати інвестиційний дохід. Рух грошей завдяки фінансовій діяльності підприємства повинен визначатися завдяки зміні власного капіталу і іншого пасиву, який пов’язаний діяльністю в сфері фінансів: «Забезпечити наступну витрату і платіж», «Довгострокове зобов’язання», «Поточне зобов’язання», «Короткостроковий кредит банку», «Поточна заборгованість по довгостроковому зобов’язанню», «Поточне зобов’язання по розрахунку з учасниками». Дохід від фінансової операції повинен включити: - дохід від участі в капіталі; - інший фінансовий дохід; Інший дохід повинен включити: - дохід від реалізації фінансової інвестиції»; - дохід від реалізації необоротного активу; - дохід від реалізації майнового комплексу; - дохід від не операційної курсової різниці; - дохід від безоплатно одержаного активу; - інший дохід від звичайної діяльності. Дохід від фінансової інвестиції – відобразити суму грошового надходження від продажу акцій або боргового зобов’язання іншого підприємства а також частка в капіталі іншого підприємства (крім надходження по такому інструменту, який визначається завдяки еквіваленти грошей, або по такому, який може бути утриманий для дилерської або торгівельної цілі). Дохід від реалізації необоротного активу являється надходженням грошей завдяки продажу основного засобу, нематеріального активу, а також іншого довгострокового необоротного активу (крім фінансової інвестиції). Дохід від реалізації майнового комплексу являється надходженням грошей завдяки продажу дочірнього підприємства і іншої господарської одиниці (не включаються гроші, які були реалізовані в складі майнового комплексу). Дохід від не операційної курсової різниці (курсова різниця по активу і зобов’язанням в іноземній валюті, яка пов’язана з фінансовою і інвестиційною діяльністю підприємства. Дохід від безоплатно отриманого активу (якщо підприємство отримало безкоштовно необоротний актив, то дохід повинен бути визначений в сумі амортизації такого активу, одночасно з її нарахуванням. Інший дохід від звичайної діяльності (від списання кредиторської заборгованості, яка не може відноситися до операційного циклу ( не виникає в ньому), чи завдяки закінченню строку позовної давності або завдяки списанню вартості від’ємного гудвілу, який визначається доходом). Дохід, який можна представити як наслідок надзвичайної події, можна віднести до надзвичайного доходу. Надзвичайним визначається дохід від: - відшкодування надзвичайної витрати страховою компанією; - значний благодійний внесок з боку іншого підприємства або фізичної особи. Таким чином, підсумувавши все вище згадане, можна відмітити, що під грошовим потоком розуміється надходження і сплата грошей і їх еквіваленту. Вони можуть бути сформовані завдяки здійсненій операції в операційній, інвестиційній, фінансовій діяльності або від надзвичайної події. [15]