Блокчейн як технологія обробки інформації (ID:975778)
Зміст
Зміст
Вступ___________________________________ 2
1.Блокчейн_______________________________3
2.Використання блокчейну_________________ 5
3.Проблеми блокчейн______________________8
Висновок________________________________10
Список використаних джерел_______________11
Зразок роботи
ВСТУП
Головним завданням та метою данного реферату є ознайомлення з таким поняттям блокчейну та його висвітленням, як технології обробки інформації. Та його використанням в різних сферах на національном та світовому рівні. В тому числі вказавши на існуючі проблеми цієї технології.
1.Блокчейн
Блокчейн (англ. blockchain, block chain від block — блок, chain — ланцюг, тобто ланцюжок блоків) — розподілена база даних, що зберігає впорядкований ланцюжок записів (так званих блоків), що постійно довшає. Кожен блок містить часову позначку, хеш попереднього блоку та дані транзакцій, подані як хеш-дерево. Інформація про транзакції зазвичай надається відкритою, не шифрованою. Захистом від підробки та спотворення слугує включення хешу всього блоку у наступний блок. Тому внесення змін в один з блоків вимагає відповідних змін в усіх блоках після нього, що зазвичай виявляється або дуже складно, або дуже коштовно.[1,c 2-3]
Для більшого розуміння розглянемо такий термін, як хеш.
Хеш – алфавітно-цифрова послідовність символів, що генерується як результат обробки даних хеш-функцією з ключем доступу. Фактично хеш-функція присвоює набору вхідних даних (наприклад, відомостям про прізвище, ім’я та по батькові особи, адресу тощо) унікальну комбінацію літер та цифр. При цьому зміна хоча б одного символу у вхідних даних кардинально змінює вихідний хеш. Хеш-функція є лінійною (односторонньою), тому за вихідним хешем неможливо відновити вхідні дні. Видалення ключа доступу (наприклад, на запит суб’єкта даних) матиме наслідком неможливість встановлення вхідної інформації. У такому випадку, хеш більше не буде викликати ризику для безпеки персональних даних.
Перша робота над криптографічно захищеним ланцюгом блоків була описана 1991-го року Стюартом Хабером та У. Скоттом Сторнеттою. Вони хотіли запровадити систему, де часові позначки документів неможливо спотворити чи пошкодити. 1992-го року Байєр, Хабер і Сторнетта використали в проекті дерево Меркла, що покращило ефективність, дозволяючи включати в один блок декілька документів.
Інші роботи з даної категорії: