Управління портфелем цінних паперів (ID:1147208)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Стрімкий розвиток міжнародних економічних відносин, ефективне функціонування економіки в даний час неможливо уявити без активного залучення в роботу на ринках капіталу. Активна інвестиційна політика та ефективне залучення портфельних інвестицій в Україну є важливою передумовою економічного підйому країни, а також актуальним завданням для компаній, організацій та інших структур. Інституційні інвестори, як правило, основною формою своєї діяльності обирають фінансові інвестиції, оскільки працюють на фінансовому ринку, а реальні інвестиції вони можуть здійснювати тільки у межах законодавства для кожної групи таких інвесторів. Виробники здебільшого здійснюють реальне інвестування у формі капітальних вкладень і придбання нематеріальних активів з метою здійснення реконструкції, розширення, модернізації виробництва, підтримки діючих потужностей тощо. Щодо фінансових інвестицій підприємств, то вони, як правило, пов’язані з короткостроковими вкладеннями тимчасово вільних грошових коштів або пайовою участю в окремих підприємствах і здійснюються на більш пізніх стадіях розвитку суб’єкта господарювання. Важливість дослідження інвестиційних процесів на фінансових ринках зумовлена взаємозв’язками виробничого та фінансового секторів економіки. Вивчення таких взаємозв’язків і відповідних важелів впливу на економічну ситуацію розширює можливості підвищення ефективності та стабільності господарської діяльності. Суттєвим чинником економічного піднесення в багатьох країнах стала активізація фінансового інвестування через універсалізацію діяльності банківських інститутів і зростання ролі небанківських фінансових установ (страхових компаній, інститутів спільного інвестування і недержавних пенсійних фондів). На відміну від індивідуальних інвесторів, ці структури провадять різні види професійної фінансової діяльності, опікуються капіталом своїх вкладників, шукаючи при цьому оптимальні з точки зору дохідності й ризику схеми розміщення накопиченого капіталу. Ринок цінних паперів є одним з основних механізмів акумулювання і перерозподілу інвестиційного капіталу у світовій економіці. На сучасній стадії розвитку світового господарства можна говорити про перевагу цього джерела формування капіталу порівняно з кредитом, внутрішнім накопиченням і подальшим зростанням його значення. Та увага, що приділяється портфельним інвестиціям, цілком відповідає радикальним змінам, що відбулися в другій Портфельне інвестування дозволяє планувати, оцінювати, контролювати кінцеві результати інвестиційної діяльності в різних секторах фондового ринку. Початок сучасної портфельної теорії був покладений революційною роботою Гаррі Марковіца 1952 року. Теоретичні підходи Марковіца набули подальшого розвитку в роботах Джеймса Тобіна, Вільяма Шарпа та інших вчених. Значущість цих розробок для розвитку сучасної економіки і фінансів знаменує Нобелівська премія, якою були удостоєні Гаррі Марковіц, Джеймс Тобін і Вільям Шарп, в першу чергу, за розвиток сучасної портфельної теорії. Оскільки здійснення широкого спектру операцій з фінансовими активами в умовах високоінтегрованого фінансового ринку пов'язане з портфельним інвестуванням, то реалізація стратегії формування оптимального за співвідношенням прибутковості і ризику портфеля та пошук і застосування методів ефективного управління цим портфелем, займає провідне місце в діяльності багатьох фінансових і банківських установ. Необхідно відзначити, що великий внесок в розвиток теорії портфельного інвестування внесли такі економісти, як Дж. К. Ерроу, Г.М. Марковіц, В.Ф. Шарп, Дж. Тобін, Ф. Блек, М. Шоулс, Р. Мертон, Л. Башельє, Ф. Кнайт, З. Тейлор, П.А. Самуельсон, Х. Харст, Д. Кох, Р. Росс, М. Рубінштейн та ін. Дослідження проблем удосконалення портфельної теорії, формування і управління інвестиційним портфелем також знайшло своє відображення в наукових працях вітчизняних вчених І.А. Бланка, В.С. Загорського, О.Д. Заруби, Г.Т. Карчевої, Т.С. Клебанової, Т.И. Лепейка, Б.Л. Луціва, В.В. Міхальського, О.Н. Мозгового, С.В. Науменкової, Л.О. Примостки, Г.Ф. Смалюк, А.А. Чухно, С.Т. Шклярука та ін. Високо оцінюючи внесок вітчизняних і зарубіжних авторів у вирішення питань удосконалення портфельної теорії, слід зазначити об’єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок з питань формування і управління портфелем цінних паперів, у т.ч. з урахуванням особливостей функціонування та розвитку фінансового ринку України. Розширення сфери діяльності на фондовому ринку вимагає вдосконалення методології інвестиційного менеджменту, зокрема механізмів управління портфельними інвестиціями. Успішне вирішення цієї складної проблеми обумовлює запровадження нового інструментарію щодо управління портфельними інвестиціями в умовах розвитку фінансового ринку України. Водночас ефективна діяльність на фондовому ринку неможлива без вдосконалення системи регулювання ринку цінних паперів та забезпечення ефективної взаємодії всіх учасників. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління портфелем цінних паперів. Для досягнення зазначеної мети в дипломній роботі необхідно вирішити наступні завдання: - провести аналіз сучасних тенденцій розвитку ринку цінних паперів України; - здійснити аналіз динаміки та структури обсягів торгівлі цінними паперами на фондовому ринку України; - провести оцінку тенденцій діяльності депозитаріїв, реєстраторів та інститутів спільного інвестування на ринку цінних паперів України; - розглянути сутність та розвиток теорій управління портфелем цінних паперів; - дослідити методологію визначення параметрів формування портфелю цінних паперів; - провести дослідження етапів та складових управління портфелем цінних паперів; - провести експериментальні розрахунки з формування портфелю цінних паперів та управління його параметрами; - розглянути напрямки підвищення ефективності процесу управління портфелем цінних паперів; - запропонувати шляхи удосконалення оцінки ефективності управління портфелем цінних паперів. Об’єктом дослідження в дипломній роботі є методологія управління портфелем цінних паперів. Предметом дослідження дипломної роботи є особливості управління портфелем цінних паперів, складові цього процесу та напрямки підвищення його ефективності. Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися історичний, аналітико-емпіричний, індуктивно-дедуктивний і порівняльний методи дослідження. Діалектичні методи пізнання економічних процесів, їхніх причинно-наслідкових зв’язків використовуються в дипломній роботі для реалізації принципу об’єктивності наукового викладу. Інформаційну базу дослідження складають офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Національного банку України, Світового Банку, ЮНКТАД, Інституту Реформ, статистичні та управлінські матеріали діяльності інституційних інвесторів України та організаторів ринку цінних паперів в Україні. Під час роботи використовувалася монографічна наукова література, а також фактологічні матеріали з публікацій у періодичних виданнях з питань управління портфелем цінних паперів.