Зразок роботи
1.1. Історія становлення та розвитку фондового ринку
Актуальним на сьогодні є дослідження проблеми створення та розвитку ефективно функціонуючого фондового ринку, який може забезпечити економіку країн достатньою кількістю інвестиційних ресурсів. Фондовий ринок - це частина ринку капіталів, на якому здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів. Забезпечуючи перерозподіл капіталу між різними секторами економіки, фондовий ринок є невід'ємною частиною фінансового ринку країни.
Ринок цінних паперів України виступає однією з найважливіших складових української економіки, яка є показником розвитку не тільки ринку капіталу, а й всієї фінансової системи країни. Сучасний стан фондового ринку та його структура утворилася внаслідок трансформації економічної системи, якi вiдбулися в Українi пiд впливом внутрiшнiх факторiв її розвитку, а також зовнiшнiх, тобто криз на свiтових фiнансових ринках упродовж останнiх рокiв [5, с. 178]
Товарні біржі були підготовчою платформою для виникнення фондових бірж. Одним із поштовхів до створення першої фондової біржі в Амстердамі у 1602 р. було прийняття першого вексельного уставу в Болонії у 1569 р. У цілому, XVII століття визначається як період великої активності фондової торгівлі - фондові біржі з'являлися в усіх розвинених країнах, і кожна з них встановлювала свій порядок торгів. У подальшому розвитку економіки фондовий ринок відігравав значну роль - у процесі первісного накопичення капіталу, у банківській діяльності і в створенні перших акціонерних товариств.
У той час, коли виникають перші фондові біржі, в історію розвитку цінних паперів входить Україна. Точніше, Російська імперія, частиною якої Україна тоді була. Розглянувши роботи [2; 3], можемо виділити такі основні етапи розвитку українського ринку цінних паперів, залежно від політичного стану країни: Україна у складі Російської імперії; Україна у складі СРСР; Україна як незалежна держава. У складі незалежної держави, ринок цінних паперів пройшов такі етапи:
2.1. Роль Національного Банку України на ринку цінних паперів
Національний банк України здійснює функції як учасника фондового ринку, так і регулятора з боку держави. НБУ займає активну позицію щодо вирішення проблем фондового ринку. Відповідно до законодавства України, НБУ є одним із регуляторів і учасників фондового ринку стосовно розміщення державних боргових цінних паперів, а вітчизняні банки - основними фінансовими посередниками й учасниками цього ринку.
Центральний банк відіграє важливу роль на ринку цінних паперів та, зокрема, на ринку державних цінних паперів. Разом із Міністерством фінансів (казначейством) центральний банк вирішує питання про доцільність випуску нових боргових зобов’язань, визначає умови їх обігу, розробляє заходи щодо забезпечення сталого курсу державних цінних паперів [17, с. 77].
Говорячи про роль НБУ на ринку цінних папері, слід, перш за все, висвітлити здійснення ним операцій на відкритому ринку як учасника фондового ринку. Цей інструмент використовується для регулювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з коротко- і довгостроковими зобов’язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк. Роль НБУ на ринку цінних паперів як його учасника полягає в тому, що він здійснює також депозитарну діяльність із державними цінними паперами (далі - ДЦП), що допущені до обігу в Національній депозитарній системі, виконуючи функції депозитарію та зберігача цінних паперів щодо ДЦП, а також НБУ обслуговує державний борг.
Магістр