Особливості навчання англійської мови дітей молодшого шкільного віку (ID:1125504)

РОЗДІЛ 1. ПЕДАГОГІЧНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ 1.1 Психологічна характеристика вікових особливостей учнів початкових класів. Учні виступають основним органом навчальної діяльності. Говорячи про молодшого школяра як про активного, цілеспрямованого та внутрішньо мотивованого суб’єкта навчальної діяльності, ми помітили, що цей суб’єкт представлений різними віковими категоріями, а саме: молодші, середні та старші школярі. Кожен вік являє собою якісно новий етап психологічного розвитку і характеризується рядом змін, які в сукупності формують своєрідність структури особистості дитини на цьому етапі розвитку. При цьому важливо, щоб основні напрями інтелектуального, особистісного і позитивного розвитку реалізовувалися по-різному в кожному віці. Таким чином, від народження до 6 років розвиваються моторна і сенсорна сфери, мова. Виникли перші форми самосвідомості. В кінці цього періоду дитина повинна бути готова до школи в результаті всієї системи виховання і навчання вдома і в дитячому садку [2, с.39]. Інтелектуально-особистісні та діяльнісні якості, необхідні школяру як суб'єкту навчальної діяльності, формуються з моменту народження. Входження дитини в шкільне життя, її ставлення до школи, її успішність багато в чому визначаються рівнем її сформованості. При характеристиці другого вікового етапу (від 6 до 9 років) зазначається, що в початковій ланці як основні елементи, що домінують у навчальній діяльності на цьому етапі, необхідно сформувати необхідні навчальні вміння та навички. У цей період розвиток форм мислення забезпечує засвоєння майбутніх систем знань і розвиток науково-теоретичного мислення. Тут закладаються передумови для самостійної орієнтації в навчанні та побуті. У цей період відбувається психологічна адаптація, яка вимагає не тільки великого психічного напруження, а й великої фізичної витривалості. Дослідники виділяють наступні типи труднощів, з якими стикаються молодші школярі: Це труднощі з новим способом життя, новими стосунками з учителями. У цей час від радості пізнання школи до байдужості викликаних труднощами, відбуваються часті зміни. У цьому віці формується суспільно корисна діяльність учня, починається самосвідомість в емоційно-вольовій сферах. Діти, які ходять до школи, ще не уважні. Вони зосереджені насамперед на речах, що їх безпосередньо цікавлять, які виділяються своєю яскравістю (мимовільна увага). Умови роботи школи з першого дня вимагають від дитини спостерігати за цими предметами і вивчати інформацію, яка може її зацікавити в даний момент. Поступово дитина вчиться концентрувати увагу на потрібних предметах, а не тільки на привабливих [4, с. 20].