Зразок роботи
1.1. Історичний розвиток еліпсису
Проблема еліпсису та еліптичних конструкцій однією з найбільш цікавих та складних у лінгвістиці. Р. Ле Бідуа, так говорить про еліптичні конструкції: «еліптичні конструкції стали свого роду хворобою століття, оскільки у мові завжди існують такі синтаксичні конструкції, які характеризуються структурною неповнотою»[14].Їх статус у більшості випадків трактується з позиції еліпсису.
Сьогодні термін «еліпсис» («еліпс»), точно відповідно до його етимології (походить від грецького «elleipsis» «порушення», «пропуск», «дефект»), означає багаточисленні види опущення одиниць, що відносяться до різних рівнів мови. Вивчення мови еліпсисів є важливим у стилістиці. Існує кілька підходів до вивчення еліптичних речень.
Так, наприклад, у роботах лінгвістів Баллі Ш., Жиро П., Бруно Ф., Дози А., Келлера Р., Кеннеді Дж. та ін., можна виявити семантичний критерій смислового домислювання як підхід до виявлення сутності еліптичних речень. У роботі С. Баллі визначення еліпсису базується на відсутності будь-яких семантичних критеріїв мовного факту, який спочатку сприяв розумінню значення [5].
Змістовний критерій в описі еліпсису в роботі П. Гіро дозволяє автору вважати «еліптичними такі речення, в яких порушена норма мови». Крім того, це означає, що без відновлення пропущеного неможливо точно зрозуміти сенс сказаного чи написаного. Але точний зміст багатьох тверджень можна зрозуміти лише за участю мовних і екстралінгвістичних контекстуальних факторів. Таким чином, поняття еліпсису стає нескінченним, а природа еліпсису стає невизначеною.
Семантичні критерії смислового наповнення деякі дослідники вважають недостатніми для визначення природи таких складних явищ, як еліпси. З цього приводу Гузєєва К.А., Ломтєв Т.П., Чивокуня А.А. та інші дослідники. звертаються до формальних граматичних стандартів, це, на їхню думку, дозволяє з більшою точністю вивчати феномен еліпсису. Ось тут і з’являється аналіз позиції речення. Відповідно до цього підходу речення розглядаються як модель, у якій певні позиції закріплені за всіма членами. Позиції в моделі можуть бути відсутні, і вони можуть бути представлені у вигляді від’ємних чисел [6].
Магістр