Зразок роботи
ВСТУП
Художня література є невід’ємною частиною будь-якого розвитку особистості, оскільки вона стимулює особистісне зростання та розширює кругозір. Художні тексти виступають міжкультурними посередниками, допомагаючи читачам краще зрозуміти деталі того чи іншого душевного стану. Переклад зарубіжної літератури став звичною практикою, є сполучною ланкою між соціальною історією народу та літературно-естетичним досвідом, що забезпечує сталий розвиток людської культури в літературному просторі. Щоб адекватно перекласти літературний твір, важливо не лише володіти лінгвістичними знаннями мови, а й знати звичаї та традиції іншої культури, оперувати її історичним підґрунтям, дійсністю тощо. Художній переклад давно є предметом багатьох лінгвістичних досліджень.
Загальновідомо, що гумор важко передати іншою мовою. Поза межами спільноти, в якій гумор створено, він стикається з двома основними бар’єрами, які обмежують реалізацію його сміхової функції: з відмінністю мов та з відмінністю культур. Гумористичний переклад — це спроба подолати й тим самим знищити ці майже непереборні бар’єри, але результати не завжди відповідають меті такого завдання, а часом і зовсім неочікувані. Переклади творів, які висміюються в контексті їх оригінальної публікації, загалом непередбачувані. Довгий час гумор вважався теоретично неперекладним, але це не охолоджувало практику, а навпаки, часто посилювало ентузіазм. Яким би важким не був гумор, він завжди приваблює своєю складністю перекладачів, які постійно шукають відповідні рішення, сміливо кидають виклик своїй креативності та стійкості матеріалу.
Актуальність теми дослідження зумовлена постійними змінами тенденцій сучасного перекладу, сучасними методами впровадження порівняльного аналізу в освіту, а також тим, що критичний лінгвостилістичний аналіз не лише розвиває академічні знання, а й сприяє розвитку здібностей перекладача. міжкультурна професійна компетентність.
Актуальність теми викликана через підвищення інтересу лінгвістики до багатьох аспектів її проблематики, про що свідчить велика кількість останніх робіт, що розкривають різні аспекти гумору. Незважаючи на зацікавленість цією темою, переважна більшість вітчизняних і зарубіжних праць, присвячених перекладу гумору, зосереджена на дослідженні індивідуальних художніх засобів створення гумору (Н. Абросимова, С. Капкова, І. Орлова, І. Столярова А. Гарамян, Д. Делабастіта, М. Якименко, С. Кузьмін, Р. Колесник, Д. Кораль, В. Овсянніков, Є. Панченко, Л. Пономаренко, Д. Рафаельсон-Вест, О. Соловей.
Тим часом подальшого висвітлення потребує теоретичне осмислення поняття перекладності гумору та практична потреба цілісного вивчення відтворення гумору в художньому перекладі, окреслення шляхів відтворення специфіки англійського гумору в українському перекладі.
Метою курсової роботи є дослідження та обґрунтування мовнолінгвістичних засобів вираження гумору в художніх творах та особливостей їх перекладу.
Завдання курсової роботи:
Дослідити характер та специфічні риси гумору як проблеми перекладу;
Дослідити основні підходи до проблеми перекладу англомовного гумору;
Проаналізувати особливості британського гумору та його відтворення в художньому тексті;
Проаналізувати лінгво-стилістичні засоби при перекладі роману «Троє в одному човні не враховуючи собаки»;
Дослідити відтворення засобів комічного під час перекладу твору Джерома К. Джерома «Троє в одному човні не рахуючи собаки»;
Охарактеризувати тактики та стратегії відтворення гумору в українських варіантах перекладу твору Джерома К. Джерома «Троє у човні не рахуючи собаки»
Предметом дослідження є аналіз відтворення лінгво-стилістичних засобів та засобів комічного та способи відтворення в українському перекладі специфічних рис англійського гумору.
Об’єктом дослідження є лінгвістичні засоби реалізації гумору та особливості їх перекладу на прикладі твору Джерома К. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки».
Методи дослідження: зіставний та порівняльний методи були використані для аналізу та оцінки перекладацьких рішень та стратегій; застосування описового методу виявилося валідним при розгляді етапізації художнього перекладу, метод узагальнення використовувався для визначення ефективності застосування інноваційних методів колаборативної роботи; типологічний метод був застосований для окреслення видів гумору та класифікації художніх текстів; метод дефініції виявився доцільним при тлумаченні основних термінів та понять, розглянутих у роботі.
Практична значущість роботи полягає в тому, що в подальшому вона може бути використана для планування курсів практики іноземної мови та перекладу, спецкурсів художнього перекладу, курсів навчання мови та методики перекладу тощо. Основний зміст робіт може бути використаний як основа для подальших досліджень англійського художнього дискурсу.
Струкутра курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу двох розділів та підрозділів до кожного роздіу, висновків та списку використаних джерел, шо нараховує 35 пунктів. Обсяг основної частини курсової роботи становить 48 сторінок.
Магістр