Зразок роботи
ВСТУП
Фразеологія є «об’єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати, доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд – це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів громадських діячів, митців, літераторів та науковців» [7, с.9].
Серед інших мовних рівнів фразеологічний рівень вирізняється етнолінгвістичною інформативністю та особливою експресивністю. Фразеологізми є одиницями ментального рівня, які творяться за участі чинників позамовної дійсності і відображають в основному сприйняття людиною навколишнього світу. «Фразеологізми або ідіоми – як сталі мовні звороти, цілісні семантико-структурні одиниці – зберігають свою функціональну придатність лише за умови тривалого спільного комунікативного досвіду певного мовного колективу» [6, с.49]. Слова, які входять в склад ідіом втрачають свою функцію носіїв прямого лексичного значення і набувають іншого наповнення, що робить фразеологізми одиницями не лише лінгвістичними, а й культурологічними.
Відомо, що ідіоми мають свої якісні відмінності від інших мовних одиниць як за формою, так і за змістом. Цілком слушно зауважує М. Мостовий, що, не зважаючи на всі відмінності, вони нічим не відрізняються від інших одиниць мови: будь-яка одиниця мови – слово, словосполучення, речення і т.д. – реально представлена в мові в єдності своєї форми та свого змісту, поза цією єдністю вони не існують [22, с.130].
Проблематика курсової роботи представлена у роботах Н. Н. Амосової, А. Артемової, Я. Барана, Л. Верби, В. Жукова, Н. Зайченко, О. Куніна, В. Телія та ін.
Актуальність дослідження визначають такі моменти:
- фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого кола дослідників;
- постають нові проблеми, уточнюються або ж по-новому висвітлюються питання, що досліджувалися досі;
- серед мовознавців немає одностайності щодо визначення центральної одиниці предмета, його природи, значення тощо;
- деякі аспекти залишаються недостатньо вивченими, як, наприклад: зіставне дослідження ідіоматиці, фразоутворення, фразеологія і контекст.
Тому дана тема хоч і багато досліджувана, але існує ще низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.
Об’єктом курсової роботи є фразеологічний фонд англійської і української мов, а саме: ідіоми з компонентом-зоонімом в англійській і українській мовах.
Предметом виступає специфіка ідіом з зоологічним компонентом в англійській і українській мовах та їх перекладацькі еквіваленти.
Метою курсової роботи виступає аналіз зоонімів в складі англійських ідіом, їх перекладацьких еквівалентів.
У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання:
- охарактеризувати фразеологічну одиницю як носія національно- культурної інформації;
- визначити специфіку ідіом з компонентами-зоонімами;
- охарактеризувати дані перекладацькі еквіваленти, зробити їх порівняльний аналіз при перекладі в англійській і українській мовах.
Матеріалом для аналізу курсового дослідження є фразеологічні одиниці-зооніми. Ідіоми добиралися методом суцільної вибірки з перекладних (“Англо-український фразеологічний словник” за редакцією К. Баранцева) та англомовного (“Longman Idioms Dictionary”) фразеологічних словників.
Для досягнення поставлених завдань в роботі використовувалися такі методи: описовий метод для систематизації, класифікації та функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць; дедуктивно-індуктивний для аналізу, синтезу та узагальнення наукових теорій і концепцій з метою встановлення теоретико-методологічних засад дослідження; семантичний аналіз; порівняльно-зіставний метод.
Наукова новизна полягає у складанні тематичної класифікації англійських ідіом з компонентом «зоонім» шляхом об’єднання, комбінування і вилучення окремих аспектів в існуючих на сьогоднішній день класифікаціях.
Практична цінність роботи зумовлюється можливістю застосування фактичного матеріалу та основних результатів дослідження у викладанні практики англійської мови, у лекційних курсах із фразеології та лексикології, на семінарських заняттях з теорії перекладу та інтерпретації тексту. Результати дослідження також можуть бути використані при написанні курсових, дипломних, магістерських робіт.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел із 27 найменувань. Загальний обсяг 32 сторінок.
