Зразок роботи
ВСТУП
Переклад – це складний процес точного та повного відтворення на одній мові того, що було висловлено засобами іншої мови. У цьому перекладачеві допомагають перекладацькі трансформації. Особливе місце перекладацькі трансформації займають у перекладі художніх текстів. Завданням перекладача є не лише відтворення смислу, а й відтворення особливостей стилю мови оригіналу у мові перекладу.
Незважаючи на той факт, що поняття авторської оцінки в сучасній науці (причому як у лінгвістиці, так і в літературознавстві) є доволі розмитим, це явище все ще є предметом багатьох наукових досліджень, а отже, становить певний інтерес для вивчення.
Наявність авторської оцінки у творі сприяє глибшому й точнішому сприйняттю його ідейного змісту за рахунок повнішого розкриття окремих персонажів, оскільки за допомогою використання тих чи інших засобів оцінки автор прагне продемонструвати читачеві власне ставлення до характерів героїв або до описуваних подій загалом.
Крім того, засоби вираження авторської позиції сприяють, насамперед, розгляду лінгвістичних механізмів формування оцінки автора.
Актуальність дослідження, насамперед, викликана умовами зростаючого обсягу наукової літератури, присвяченої стилістиці тексту, лінгвістичним засобам створення експресії та емоційних образів. У зв'язку з цим існує потреба у визначенні лексичних засобів вираження авторської позиції та тенденцій розвитку цього феномена в художніх текстах, а також особливості передачі цих лексичних засобів при перекладі українською мово.
Незважаючи на докладне висвітлення найрізноманітніших аспектів «прояву автора» в численних працях учених, у науці відсутній системний опис лексичних способів вираження авторської оцінки в художньому тексті.
Метою роботи є виявлення та дослідження способів перекладу лексичних засобів вираження авторської оцінки в художньому типі тексту.
Виходячи з мети дослідження, необхідно вирішити такі завдання:
1) вивчити визначення понять «художній текст»;
2) розглянути особливості художнього перекладу;
3) виявити лексичні засоби вираження авторської оцінки в оригіналі художнього твору Дж. Фаулза «Колекціонер»;
4) описати проблеми перекладу лексичних засобів вираження авторської оцінки на українську мову.
Об'єктом дослідження виступають лексичні засоби вираження оцінки автора в художньому тексті.
Предметом дослідження є способи передачі лексичних засобів вираження авторської оцінки в художньому перекладі українською мовою.
Під час розв'язання поставлених завдань було використано такі методи: метод наукового опису, метод суцільної вибірки, а також метод якісного співвідношення та порівняльного аналізу.
Матеріалом дослідження слугує текст роману Дж. Фаулза «Колекціонер» (англ. «The Collector») англійською мовою та його переклад українською мовою, виконаний Г. Яновською.
Практична значущість даної роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані на теоретичних і практичних заняттях з перекладознавства, в контексті виявлення особливостей перекладу художніх текстів.
Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження і включає вступ, два розділи, висновки і список використаних джерел.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
1.1. Художній текст та особливості його перекладу
Дослідниця К. Райс вважає, що існують три основних типи тексту. В одному типі тексту на першому місці стоїть функція опису (повідомлення інформації), в іншому типі тексту основна роль належить функції вираження (емоційних чи естетичних переживань), а в третьому типі тексту домінує функція звертання (заклик до дії або реакції) [26, с. 65]. Перший тип орієнтований на зміст, другий – на форму, третій – на звертання. Ці три типи текстів, які виділяють на основі функцій мови, можуть бути доповнені четвертою групою текстів, які називаються аудіомедіальними.
Відмінність між цими чотирма типами тексту зумовлює і характер методу, який застосовується при їх перекладі. Говорячи про художній текст, то він за своїм типом є орієнтованим на форму. При перекладі таких текстів завдання перекладача полягає в першу чергу у передачі їх естетичного впливу. Такі тексти передають певний зміст, але вони втрачають свій специфічний характер, якщо в перекладі не зберігається їх зовнішня і внутрішня форма, обумовлена нормами поетики, стилю або художніми мотивами автора. Інваріантність плану змісту тут поступається головним місцем аналогії форми, що вимагає еквівалентності естетичного впливу. Звідси випливає, що мовне оформлення перекладу текстів, орієнтованих на форму, детермінується мовою оригіналу [9, с. 45].
Як визначив Ю. Солодуб, художній текст – це текст, основною функцією якого є естетична дія на читача або на слухача [22, с. 21]. Художні тексти мають абсолютно інший естетичний статус. Проте навряд чи з цього можна зробити висновок, що художній стиль є досконало вивченим. Художній текст як складне явище стає об'єктом аналізу не лише традиційної лінгвістики, але і психології, антропології, філософії, культури, логіки, текстології.
