Зразок роботи
Розглянемо на декількох прикладах з творів сучасних (50-60 рр.) англійських й американських письменників особливості виникнення оказіональної конотації в тому або іншому контексті.
От як виражають свої емоції два приятеля у п'єсі сучасного англійського драматурга Коліна Фінбоу:
Bob: How have you been keeping, Bill?
Bill: Fine.
Bob: Good.
Bill: You?
Bob: Fine.
Bill: Good.
Bob: (After a pause) Splendid.
Bill: (After a pause) Great.
Bob: (Aftera pause) Excellent.
Bill: (After a pause) Wonderful.
Bob: (After a pause) Fabulous [76, с. 35].
Цей уривок живого діалогу дуже яскраво відображає процес, якому неминуче піддається слово, що увійшло до мовного узуса, а саме: втрата яскравості, оригінальності, якою обов'язково повинне володіти слово, що виражає будь-яке емоційне переживання.
На це можна заперечити, сказавши, що на практиці, тобто в живому спілкуванні, емоційність слова підкріплюється жестом, мімікою, інтонацією, тобто нелінгвістичними чинниками, а тому будь-яке слово, що навіть найчастіше уживається, може бути яскраве емоційним в мові. Але, по-перше, нас цікавить лінгвістична, а не паралінгвістична сторона даної проблеми, і, по-друге, немає сенсу заперечувати, що оказіональне вживання слова має першочергове значення в мові художнього твору і в нашій письмовій мові, де для вираження емоції немає іншого засобу, окрім слова і структури речення.
Проте дослідження оказіональних явищ, в даному випадку – оказіональної емоційної конотації, сприяє глибшому розумінню мовних явищ і процесів.
Найбільш характерною межею емоційної лексики є її суб'єктивність в оцінці явищ, людей і подій. Велику роль у вираженні суб'єктивної оцінки відіграють суфікси, що надають словам схвальне або презирливо-принизливе значення (-у, -ie, -ster, -ееr, і т.д.), і група прикметників (nice, dear, old, young, little, poor), що узуально закріплені за вираженням емоційності в мові.
У ряді випадків можна спостерігати комбіноване вживання слів узуально-емоційних і слів, які виражають емоційність тільки в даному контексті, у даній мовленнєвій ситуації:
"How nice for you", Cindy told him with pseudo-sweetness, "that it isn't just dull old delegations who comes to you with problems". She eyed Tanya [78, c. 164].