Лексичні особливості сленгу німецької мови (ID:323347)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ СЛЕНГУ…6
1.1. Наукові підходи до визначення поняття «сленг»……………………6
1.2. Специфіка німецькомовного молодіжного сленгу………………….15
1.3. Лексико-семантичні особливості німецького молодіжного сленгу……………………………………………………………………………..25
Висновки до першого розділу…………………………………………….31
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛЕНГУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ……………………………………………………………………………32
2.1. Дослідження проявів німецькомовного сленгу у соціальних мережах…………………………………………………………………………..32
2.2. Методичні рекомендації для вивчення сленгу на уроках німецької мови……………………………………………………………………………….44
Висновки до другого розділу……………………………………………..51
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…55
Зразок роботи
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Однією із найбільш гострих проблематик в лінгвістиці слід визнати неодноразові спроби вчених підійти до визначення сутності і етимології сленгу, що досі є неоднозначними і спірними. Сленг є невід’ємною частиною мови та найбільш проблематичним аспектом лексикології, оскільки відображає лінгвокультурні особливості соціуму, який його використовує. Сленг це той шар лексики, який не збігається з літературною нормою. Деякі дослідники вказують на відмінність сленгу від літературної мови, адже він не властивий мові для загального вжитку і використовується групою людей у залежності від віку, професійних особливостей, спільних інтересів.
Проте, сьогодні сленгова лексика потрапила майже в усі сфери людської діяльності: одиниці сленгу вживаються на радіо і телебаченні, в пресі, літературі, в мережі Інтернет, не кажучи вже про усне спілкування людей практично будь-якого віку, соціальних груп і класів.
На думку О. Штепуляка «сленг – історично сформований, проте доволі неоднорідний та нестійкий пласт специфічної лексики та фразеології, що є властивою одній обмеженій професійній, соціальній чи іншій особливій групі населення, має чітку емоційно-експресивну забарвленість та використовується для створення ефекту новизни, передачі певного настрою мовця, надання висловлюванню конкретності, точності, виразності та жвавості, а також використовується для уникнення штампів та кліше літературної мови» [29, с. 565].
Інші роботи з даної категорії: