Зразок роботи
ВСТУП
Більшість фразеологічних одиниць виражає споконвічне прагнення людей до правди, щастя, фізичного й духовного здоров’я, утверджує моральні й етичні категорії: справедливість, чесність та честь. Чим більше наша мова прикрашена фразеологічними одиницями, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справляє. Найбільш переконливим доказом цього є вживання фразеологізмів письменниками і журналістами.
Проблемам дослідження фразеологічних одиниць, особливостям їх перекладу приділяли увагу такі науковці та мовознавці, як Л.А. Булахов- ський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, А.В. Кунін, М.М Сидоренко, Н.М. Шанський, О.О. Потебня, І.І. Срезневський, П.Ф. Фортунатов, О.О. Шанський.
Дослідженням біблійних фразеологізмів займалися такі вчені, як А. Біріх, В.Г. Гак, Ю.А. Гвоздарєв, І.Б. Дубровська, О.В.Кунін, О.М. Лисенко, І. Матешич, О.В. Сафронова, З.І. Семьонова, Е.М. Солодухо, Л.І. Степанова, та ін.
Під фразеологічними біблеїзмами мається на увазі прямо або опосередковано запозичені з Біблії повністю асимільовані сталі словесні комплекси зі структурою словосполучення або речення, наділені ознаками об’єктів, які образно інтерпретуються, а також семантичною сталістю значення, що виникає внаслідок повного або часткового переосмислення компонентів.
Філологічні розробки теорії біблеїзмів у працях багатьох дослідників пов’язані із визначенням структурних моделей словосполучень церковно-слов’янської традиції, функціонуванням церковно-слов’янської фразеології у працях Н.С. Лєскова, етимологією окремих біблійних виразів (В.Л. Смірнов, Л.В. Полубиченко, Є.В. Кузнєцова, С.Г. Шулєжкова, С.С. Волков), діахронічним вивченням біблеїзмів та їх класифікацією (Ю.А. Гвоздарєв, А. Біріх, Й. Матешич, Е.М. Солодухо), функціонуванням цих одиниць у творах художньої літератури (О.І. Трофімкіна, В.І. Хазан, І. Харазіньска, І.О. Шмелькова, В.М. Мокієнко, Є.М. Верещагін), лінгвістичними питаннями перекладу (Т.А. Малютіна).
Актуальність проведеного дослідження полягає в тому, що біблеїзми є частиною фразеологічного шару як німецької, так і української мови і досить часто вживаються в мовленні. Хоча біблеїзми ї є частиною фразеології, все ж вони мають ряд особливостей та специфічних ознак, зумовлених їх походженням, особливою семантикою та стилістичною характеристикою.
Об’єктом дослідження є біблеїзми у німецькій та українській лінгвокультурі.
Предметом дослідження є шляхи відтворення біблеїзмів у німецькій та українській лінгвокультурі.
Метою статті є дослідження перекладу біблеїзмів у німецькій та українській мовах.
Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки поетапному рішенню наступних завдань:
- визначити основні принципи досліджень фразеологічних одиниць та способи утворення фразеологізмів у мові;
- охарактеризувати критерії виділення та класифікації фразеологізмів у лінгвістиці;
- розглянути сутність поняття «біблеїзм»;
- визначити лінгвістичні та когнітивні механізми утворення біблеїзмів;
- охарактеризувати класифікацію біблеїзмів;
- визначити вплив екстралінгвістичних та лінгвістичних факторів на процес створення фразеологізмів біблійного походження;
- здійснити лексико-семантичний та структурний аналіз біблеїзмів у німецькій та українській мовах;
- визначити функціональні особливості та стилістичний потенціал біблеїзмів у німецькій та українській мовах.
Методи дослідження визначені цілями та завданнями роботи. Це є описовий та порівняльно-зіставний методи.
Структура даної роботи складається зі змісту, вступу, де визначаються актуальність, об`єкт та предмет дослідження, мета та завдання, двох розділів (першого – теоретичного, другого – практичного), висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр